Відповідно до Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Законними підставами припинення права власності згідно ст.346 Цивільного кодексу України є:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам’яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

7) звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника;

8) реквізиції;

9) конфіскації;

10) припинення юридичної особи чи смерті власника;

11) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Цей перелік не є вичерпним, право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

☑️ Стаття 348 Цивільного кодексу України визначає в яких випадках право власності особи на майно, яке не може їй належати, може бути припинено. Зокрема, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом.

Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, на набуття якого за законом, який був прийнятий пізніше, потрібен особливий дозвіл, а в його видачі цій особі було відмовлено, це майно підлягає відчуженню у порядку, встановленому ч.1 ст.348 ЦК України.

☑️ Порядок припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене, визначений ст.351 ЦК України, зокрема, право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов’язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.

Особа, право власності якої підлягає припиненню, має право вимагати надання їй в межах території, на яку поширюються повноваження відповідного органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, іншої земельної ділянки, вартість якої враховується при визначенні викупної ціни.

☑️ Щодо викупу пам’ятки культурної спадщини:

➖якщо власник пам’ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв’язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп;

➖викуплена пам’ятка переходить у власність держави;

➖викупна ціна пам’ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору – судом.

☑️ У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція).

В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

☑️ Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.

Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду.

Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов’язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв’язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

☑️ Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду, як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація), у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

Поступово Україна переходить на автоматичне формування е-лікарняних замість видачі паперових листків непрацездатності. Перехідна модель триватиме з червня по серпень цього року, однак уже зараз багато роботодавців почнуть працювати з електронною версією звичних лікарняних. Е-лікарняні, як і паперові, є підставою для надання працівникам допомоги по тимчасовій втраті працездатності, а також по вагітності та пологах.

Як відбувається проходження е-лікарняного на підприємстві для призначення матеріального забезпечення застрахованій особі?

• Якщо щодо страхового випадку працівника сформують електронний медичний висновок замість видачі паперового лікарняного, на його підставі автоматично сформується е-лікарняний.
• Сповіщення про відкриття е-лікарняного надійде роботодавцю в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Портал електронних послуг: https://portal.pfu.gov.ua/

• Сформований е-лікарняний стане доступним для перегляду у день його створення, однак підставою для надання матеріального забезпечення стане лише після закриття. А у випадку допомоги по вагітності та пологах – одразу після створення.
• На призначення працівнику матеріального забезпечення відведено не більше 10 календарних днів з дня закінчення періоду дії е-лікарняного.
• Е-лікарняний друкується або залишається в електронному вигляді (за рішенням роботодавця).
• Кадрова служба або відповідальна особа кадрової служби визначає страховий стаж застрахованої особи (пільги) та кількість календарних днів непрацездатності, що підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування України. Зазначена інформація (за бажанням або визначенням роботодавця) формується у паперовому вигляді або в електронному.
• Е-лікарняний, відомості щодо визначеного страхового стажу та кількості днів непрацездатності, що підлягають оплаті, передаються до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.
• Комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13.

Положення про комісію:

http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/958640.

• Рішення про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства передає до підрозділу бухгалтерії підприємства, який нараховує матеріальне забезпечення.
• Бухгалтерією здійснюється розрахунок матеріального забезпечення на підставі е-лікарняного (за необхідності його паперової роздруківки) та рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Даний розрахунок записується в електронному або паперовому вигляді (за рішенням роботодавця) та відображається в бухгалтерських проводках.
• Заповнюється заява-розрахунок та подається до відділення Фонду за місцем обліку.

Роз’яснення щодо заповнення заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення (загальне): http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/960180.

Щодо особливостей оформлення заяв-розрахунків за е-лікарняними: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/975846.

• Подати заяву-розрахунок до ФССУ роботодавець має не пізніше 5 робочих днів з моменту прийняття рішення про призначення матеріального забезпечення комісією (уповноваженим).
• Якщо роботодавець має декілька листків непрацездатності різних видів, він має подати заяви-розрахунки окремо за кожним видом лікарняних.

http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/976046