В якій формі повинні зберігатися щоденні фіскальні звіти (Z-звіти) в електронному вигляді для виконання норми п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та положень наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 щодо зберігання Z-звітів?

Окремого порядку виконання зазначених вимог законодавством не встановлено.

Тобто, збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

У разі невикористання РРО та/або ПРРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Проте, на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше дати припинення або скасування воєнного стану, для ФОП на єдиному податку зменшені штрафні санкції до таких розмірів:

25 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.

Зменшення не стосується торгівлі підакцизними товарами, технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ювелірними виробами.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (стаття 2 Закону № 265).

Водночас, пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розділу II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (пункт 18 розділу V Правил).

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто,QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом.При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Головне управління ДПС у Харківській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру  суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави на 2023 рік.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.

  Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість) подають такі документи:

заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Документи для участі у конкурсі приймаються протягом року, включення суб’єктів господарювання до Єдиного реєстру проводиться упродовж року за їх заявами.

Довідки за телефоном: (057) 702 85 57.