Держава гарантує власникам  нерухомого майна – житлового фонду дотримання їх свобод з розпорядження, користування і володіння квартирою чи приватною садибою. Конституція прямо закріплює непорушність права власності.

Однією з правомочностей власника, скажімо, квартири є право надання дозволу будь-якій особі проживати в ній. Такий процес часто супроводжується реєстрацією місця проживання користувачем нерухомого майна. Якщо реєстрація місця проживання здійснювалась без строкового договору оренди, а лише за згодою власника, то презюмується, що місце проживання зареєстровано за користувачем житла на безстроковій основі.

Що ж робити, коли власник, скажімо, вирішив відчужити квартиру, а користувач не бажає змінити місце реєстрації?

Свій коментар надають фахівці Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Непоодинокими є випадки, коли в будинку зареєстровано місце проживання зовсім не пов’язаних із власником осіб. Це може трапитися з будь-яких підстав: чи то попередні власники будинку обіцяли знятися з реєстрації місця проживання і не зробили цього, чи то далекі родичі, які роками там не проживають і родинних стосунків з власником будинку не підтримують, не бажають “виписуватись”. Згодом у власника житла постає питання про зняття з реєстрації цих осіб, і, як правило, нагальна потреба з’являється тоді, коли власник вирішив продати нерухомість. Розглянемо ситуацію, коли зареєстровані особи повнолітні та дієздатні. Законодавчих заборон щодо цього не встановлено, проте, далеко не кожна людина хоче придбавати житло з “прописаними” там особами. Тим паче, що “проживати однією сім’єю” з невідомими громадянами покладає додаткові обов’язки на власника, в тому числі – по сплаті комунальних платежів.

Таким чином, законний власник не може вільно розпоряджатися своїм майно, чим безумовно порушується його законний інтерес, гарантоване актами міжнародного і державного законодавства.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  передбачено, що кожна фізична  або  юридична  особа  має право мирно володіти своїм майном. Стаття 41 Конституції України і стаття 317 Цивільного кодексу України закріплюють право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

При виникненні ситуації, коли потрібно зняти з реєстрації місця проживання особу, яка не є членом сім’ї власника, і проживає не на підставі строкового договору про оренду житла,  єдиним правильним засобом захисту своїх прав буде звернення до суду з позовною заявою про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”, визначено виключний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання. Для того, щоб “виписати” особу, потрібне рішення суду саме про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Судова практика з цієї категорії справ однорідна і виходить з того, що власник має право на захист своїх прав та на усунення перешкод у розпорядженні своїм майном, тому найчастіше позовні вимоги підлягають задоволенню.

Проте, треба пам’ятати, що сам по собі факт реєстрації особи не є достатньою підставою для ухвалення рішення на користь власника. Потрібно добре попрацювати над аргументацією позову та довести, що така ситуація шкодить власнику, він зазнає матеріальних збитків у вигляді надлишкової оплати за комунальні послуги, або не може вільно на власний розсуд розпорядитися своїм майном.

Порушують ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах,  і не маєте грошей на адвоката  – звертайтеся в Відділ «Коломацьке бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: сел..Коломак, пров.Свободи, 2а, тел. (05766)56513.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення протистатевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

– районними, районним у місті Києві, державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

– службами у справах дітей;

– загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

– уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

– судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

– цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою;

кривдника (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров’я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 126¹, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Порушують ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах,  і не маєте грошей на адвоката  – звертайтеся в Відділ «Коломацьке бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: сел..Коломак, пров.Свободи, 2а, тел. (05766)56513.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Вибір імені для дитини починається іноді задовго до планування її народження.

Хто з нас не мріяв: буде хлопчик – назву на честь дідуся, а дочку – ім’ям улюбленої ляльки… А коли нарешті дізнаєшся стать малюка, відразу починаєш перебирати популярні імена, щоб знайти те саме, яке ідеально підійде твоїй дитині.

Протягом першого кварталу 2018 року на Коломачині вибір батьків дівчаток найчастіше зупинявся на іменах Дар’я, Марія та Аріна. Серед чоловічих імен найпопулярнішими були: Дмитро, Денис, Максим та  Олександр.

Нагадаємо, зареєструвати новонародженого батьки повинні у 30-денний термін за місцем реєстрації батьків чи одного з них або фактичним місцем народження дитини. Це можна зробити не лише у  Коломацькій селищній раді та Різуненківському, Покровському, Шелестівському, Шляхівському старостинських округах, а й у пологовому відділенні КЗОЗ «Валківська центральна районна лікарня», де малюк з’явився на світ.

Л.М.Губська заступник начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області

Не планова, разом з тим незаурядна, емоційно заряджена позитивом,  зустріч відбулася 11 квітня в Коломацькій селищній раді.

До нас завітали доцент Лейденського університету Макс БАДЕР, представник Українського інституту публічної політики Олег ГРИЦЕНКО та професор Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Валентина МАМОНОВА.  Український інститут публічної політики (УІПП) та Лейденський університет (Нідерланди) проводять дослідження з метою відстеження перебігу процесу децентралізації в Україні. Важливість проекту полягає у тому, що він дозволить зрозуміти, які саме фактори обумовлюють успіх або невдачу децентралізації в Україні. Це, в свою чергу, відкриє можливості для більш визначеної та цілеспрямованої підтримки України з боку закордонних донорів.

У рамках цієї проблематики Коломацька ОТГ представила для вчених інтерес  як “один район – одна громада”.

За принципом особливої коломацької гостинності (оцінка гостей) делегацію добродушно  зустріли очільник ОТГ, селищний голова Володимир ГУРТОВИЙ, його заступник Ольга ЛЕВАЩУК, секретар селищної ради Олена ОБИХВОСТ  та керівники окремих структурних підрозділів селищної ради – Тетяна Обихвост, Вячеслав НЕФІДОВ, Ігор БЕЗРУК.

У формі розширеного конструктивного діалогу гостей з господарями, який слідував за успішною презентацією Коломацької ОТГ, учасники зустрічі обговорили  особливості  об’єднавчого  процесу, становлення й розвитку об’єднаної територіальної громади, її перспективи, принципи взаємодії владного трикутника: селищна рада – районна рада – райдержадміністрація, роль політичних партій, характер впливу депутатів місцевого рівня та громадського сектору на діяльність селищної ради, процедуру прийняття управлінських рішень, розподіл бюджетних коштів,  плюси й мінуси процесу децентралізації та низку  інших питань на прикладі нашої Коломацької  ОТГ.

Доречними виявилися присутність на цьому обговоренні Олени ОБИХВОСТ, оскільки вона разом з попереднім селищним головою Володимиром  БАБЦЕМ була біля витоків об’єднання та висновки про правильність курсу на об’єднання Володимира ГУРТОВОГО, хоч був час, коли він не був палким прихильником цієї ідеї, бо ж Макса БАДЕРА цікавили всі деталі до дрібниць (вчений бо ж, дослідник!) – від найперших кроків до сьогоднішнього дня й на перспективу. Інші учасники бесіди поділилися практичним досвідом та розповіли, з якими викликами доводиться стикатися в процесі практичної роботи.

Успішне майбутнє у Коломацької ОТГ є – пересвідчилась і  зробила  висновок приїжджа до Коломака делегація після дискусії. За словами професора ХарРІ НАДУ при Президентові України Валентини МАМОНОВОЇ, у ході цього, як і інших,  візитів вона почерпнула важливу інформацію щодо проблемних моментів розвитку ОТГ, зокрема. на селі, які вона буде озвучувати на рівні обласних структур влади.

Гостям також запропонували відвідати, з метою ознайомлення практичної діяльності, районний Будинок культури та Коломацький НВК ім. Героя Радянського Союзу І.Є.Єгорова.

– Приїзд науковців, – підводить підсумок селищний голова, – це  крок уперед до співпраці з міжнародними інституціями, а значить – до  розвитку територіальної громади Коломаччини. Ми довели гостям із Харкова, Києва, Лейдену (Нідерланди), що маємо плани, які відпочатку можуть навіть здаватися “наполеонівськими”, маємо взаємопорозуміння з райрадою та райдержадміністрацією,  знаємо, що і як треба робити,  єдине, з чим наразі  проблема, – це час, якого не вистачає. Але в нас є бажання – і з Божою підтримкою ми здолаємо всі виклики.