Коломацька селищна рада щиро вітає начальника Коломацького РС ГУ ДСНС України в Харківській області

Лєсного  Євгена  Івановича

з Днем народження!

Результат Вашої, Євгене Івановичу,

нелегкої роботи – врятовані людські життя,

збережені матеріальні цінності.

Ваше вміння йти в ногу з часом

дозволяє бути Вам життєстійким.

Тож, залишайтеся таким же

цілеспрямованим, в міру суворим

і в міру добрим, неупередженим.

Відмінного Вам самопочуття,

сумлінних працівників,

успіхів у благородній справі

служіння Україні,

лише приємних надзвичайних ситуацій

і  Божого благословіння!

Добрий день! Звертаюся до Вас за порадою. Ми багато років жили у квартирі, яку ще за радянських часів, якось про те, щоб приватизувати не задумувалися, бо й проблем було вдосталь, та грошей все не вистачало. Зараз кажуть, що можуть виселить з квартир усіх, хто ще не приватизував. Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

Ольга Кашпор

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об’єкти не підлягають приватизації?

1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

• безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю;
• продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім’ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

• повністю використали житлові чеки;
• проживають у приміщенні, яке має статус службового;
• проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
• проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;
• мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
• потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;
• проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім’ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для проведення приватизації кімнат (жилих блоків, секцій) у гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» знаходилися у комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також які були прийняті у комунальну власність територіальної громади міста Харкова після набрання чинності цим Законом Ви маєте право звернутись до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 16, каб. 6 б, тел. (057) 731-26-54.

Сьогодні Міністр юстиції Павло Петренко, перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька, заступники Міністра юстиції Олена Сукманова та Світлана Глущенко, а також керівник Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк взяли участь у прес-конференції, в ході якої поінформували ЗМІ та громадськість про результати роботи Міністерства юстиції у 2017 році.

За словами очільника Мін’юсту, головними напрямками роботи відомства минулого року стали захист прав громадян та бізнесу, а також розвиток сучасних сервісів. Зокрема, було завершено розбудову повноцінної системи безоплатної правової допомоги, яку визнано однією з найкращих у світі.

«Нині в усіх куточках країни діє 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги. Майже 880 тисяч українців звернулися до наших центрів та бюро за допомогою чи телефоном єдиного контакт – центру за консультацією. Сьогодні майже 8 000 000 українців мають право на отримання безоплатної правової допомоги», – зазначив він.

Так само минулого року стартував загальнонаціональний просвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», який має кардинально змінити відносини громадянина та держави, навчити українців захищати свої права.

Важливою складовою проекту «Я МАЮ ПРАВО!» став запуск низки ініціатив, найбільш вагомими з яких є #АгроРейдериСтоп, #МаскиШоуСтоп, #ЧужихДітейНебуває та #ХабарЗаНавчанняСтоп.

«Про важливість цього проекту свідчить той факт, що 2018 рік Указом Президента оголошено роком реалізації проекту в Україні», – додав Міністр юстиції.

Він також звернув увагу на подальший розвиток проектів Міністерства юстиції «Шлюб за добу» та «Отримання свідоцтва про народження дитини безпосередньо у пологовому».

«Минулого року ми забезпечили батьків новонароджених повним пакетом послуг, які можна отримати, не виходячи з медичної установи. Окрім безпосередньо отримання свідоцтва, це і реєстрація місця проживання новонародженого, і оформлення державної допомоги при народженні дитини онлайн. Фактично, нині видано за сучасною європейською процедурою майже 250 тисяч свідоцтв про народження та проведено 40 тисяч реєстрацій», – поінформував присутніх Міністр юстиції Павло Петренко.

У 2017 році розпочато реалізацію реформи виконання судових рішень та запущено інститут приватних виконавців. На сьогодні вже більше 1000 осіб подали заявки на навчання, з яких склали іспит та почали працювати  80 приватних виконавців. Завдяки запровадженню змін, частка виконаних судових рішень збільшилась до 18%.

Павло Петренко також поінформував присутніх про ключові напрямки роботи міністерства у 2018 році, серед яких – якісна еволюція системи виконання судових рішень, подальший розвиток онлайн сервісів Мін’юсту та реалізація загальнонаціонального проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

Серед досягнень Міністерства юстиції перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька виокремила участь відомства у пілотному проекті з реформування системи органів виконавчої влади та створення двох нових Директоратів Мін’юсту.

«Мін’юст став одним з 10 міністерств, де запроваджено пілотний проект в рамках реформи державного управління КабМіну. Ми провели прозорі та повністю відкриті конкурси, в ході яких було відібрано керівників та співробітників директоратів. Завдяки конкурсу ми змогли обрати найкращих і найбільш вмотивованих претендентів, багато з яких мають західну освіту та досвідом роботи за кордоном», – сказала перший заступник Міністра юстиції.

За її словами, саме цього року систему електронних торгів OpenMarket переведено на найбільш захищену технологію збереження даних Blockchain. Незабаром ця технологія використовуватиметься в усіх державних базах даних.

Вона також зауважила, що Мін’юст продовжує війну з агресором на міжнародному правовому фронті.

«Протягом 2014-2017 рр. підготовлено та направлено до Європейського суду з прав людини 5 міждержавних заяв проти Росії. Цього року ми подали багатотомні пакети доказів у двох справах. Нині очікуємо на графік проведення слухань та готуємо матеріали за іншими заявами», – зауважила Наталія Бернацька.

Заступник Міністра юстиції Олена Сукманова зауважила, що антирейдерські агроштаби, які за ініціативи Мін’юсту працювали по всій Україні, стали прикладом ефективної взаємодії різних органів влади у спільній справі – протидії рейдерству.

«На «гарячу лінію» агроштабів надійшло 615 дзвінків. Штаби розглянули 491 звернення громадян із загальних питань та 136 звернень з питань з ознаками рейдерства. Найголовніше – проти агрорейдерів порушено 17 кримінальних справ», – наголосила Олена Сукманова.

Як повідомив керівник Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, у 2017 році до системи безоплатної правової допомоги звернулося в понад півтора рази більше громадян, ніж у попередньому році. За його словами, це свідчить про запит громадян на таку допомогу, а також про довіру до системи з їх сторони.

«Серед пріоритетів нашої роботи у нинішньому році – посилення правових можливостей громад, а також підвищення якості надання безоплатної правової допомоги. Зокрема, через удосконалення діючої системи управління якістю, запровадження офісів громадського захисника та інституту наставництва, та відкриття сучасних комунікативних платформ у 5-ти найбільших містах. Наша мета – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», – Олексій Бонюк.

Итоги Двухистник

Итоги года Презентаци