Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та (або) висловлене ним волевиявлення;

при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

ціну продукції визначено неналежним чином;

документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Захист прав споживачів здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 і ч.3 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів»;

виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання);

реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця;

створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування;

невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів;

реалізацію товару, строк придатності якого минув;

порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги – у розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів;

обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»

База для нарахування збору з одноразового

Відбувся сеанс телефонного зв

Нюанси відображення об

Нюанси подання декларації по екологічному податку

Хто може скористатися одноразовим

Чи може ФОП

Чи потрібно подавати до контролюючого органу одноразову

Як обчислюються суми екологічного податку

Як перейти на спрощену систему оподаткування

Яким чином юридичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок

Алгоритм дій для того, хто шукає фірму з працевлаштування за кордоном або веде самостійний пошук роботи за допомогою інтернету або своїх знайомих.

На сьогодні передбачено законодавством три способи працевлаштування за кордоном:

-самостійно;

– за участі посередників (ліцензованих агенцій);

– через міжнародний договір (функцію посередника може виконувати центр зайнятості).

Варто знати:

1. Фірма має бути зареєстрована та мати офіс і сайт, де міститься інформація про неї;
2. Фірма повинна мати ліцензію Мінсоцполітики України (перевірити її можна на сайті Мінсоцполітики) – ліцензія надається на працевлаштування ВИКЛЮЧНО в одній країні;
3. Між фірмою та клієнтом обов’язково має бути укладений договір про надання послуг та сплата за послуги через банк/чек/квитанція/рахунок.
4. Трудовий договір має бути укладений зрозумілою для вас мовою.
5. Фірма повинна мати вичерпну інформацію про роботодавця (зателефонувати та дізнатися, чи дійсно є необхідні вакансії).
6. Фірма повинна надавати Консульству/Посольству тільки правдиву інформацію про роботу та заробітну плату, на яку погоджувалися клієнти;
7. Самі клієнти мають надати родичам та знайомим максимум інформації про те, куди їдуть – назву роботодавця, місце проживання тощо та копії своїх документів.
8. Варто зателефонувати на номер безкоштовної (з мобільного) гарячої лінії 527 – дізнатися інформацію про роботу в цій країні та отримати поради, як себе вберегти;
9. Клієнти мають взяти з собою номери телефонів Консульства або посольства України в країні, до якої їдете.
10. Взяти з собою копії своїх документів (не тільки паперові, а й в електронному вигляді – зберегти їх, приміром, у Гугл-хмарі).

І головне, пам’ятайте: не варто вірити на слово навіть хорошим знайомим. Всю інформацію краще ретельно перевіряти самим!

Тож перш ніж їхати за кордон, ознайомтесь з умовами перебування та працевлаштування в обраній країні.

Якщо у вас є питання, звертайтеся до фахівців Коломацької районної філії Харківського обласного центру зайнятості, які нададуть Вам детальну інформацію

(тел. 5-64-89, 5-66-41)