Державна служба зайнятості пропонує роботодавцям партнерство і взаємовигідну співпрацю та запрошує скористатися комплексом послуг.

Служба зайнятості володіє найбільшою базою вакансій та шукачів роботи в Україні. Спектр послуг для роботодавців дуже різноманітний:   від вивчення потреб роботодавця, надання допомоги щодо укомплектування підприємств персоналом, здійснення на замовлення роботодавця підбору необхідних працівників із використанням психодіагностичних методик, проведення ярмарок вакансій  до фінансової підтримки підприємств та багато ін.

Що ми пропонуємо:

Аби максимально оперативно знайти потрібного спеціаліста? Що зробити? Правильно, звернутися до рекрутера служби зайнятості!

Служба зайнятості гарантує: у співпраці з фахівцями-рекрутерами роботодавець без зайвих клопотів, безкоштовно і максимально швидко знайде собі кваліфікованого працівника.

 Такі спеціалісти є у кожному центрі зайнятості, філії. Вони знайдуть претендента на робоче місце не лише у базі даних офіційно зареєстрованих безробітних, а й серед іншого незайнятого населення на відкритому ринку.

 Ще одна перевага: роботодавцю не потрібно витрачати час на відбір кандидатів із великої кількості охочих, адже попередню співбесіду рекрутери проведуть самі.

 За вашим бажанням служба зайнятості організує скайп-співбесіду з потенційними кандидатами на посаду. Швидко й зручно, чи не так?

До того ж фахівці служби зайнятості постійно формують базу клієнтів – шукачів роботи, і як тільки з’являється бажана вакансія, обов’язково повідомляють про неї претендента.

Якщо у вас є питання, звертайтеся до фахівців Коломацької районної філії Харківського обласного центру зайнятості, які нададуть Вам детальну інформацію

(тел. 5-64-89, 5-66-41)

Уже з першого жовтня електронні лікарняні повністю замінять своїх паперових попередників. Упродовж наступних двох тижнів інформаційні системи, протоколи обміну даними і правила створення медичних висновків доопрацюють – аби врахувати помилки і нюанси, до яких виникали питання у лікарів, працівників і роботодавців під час тестового періоду.

Тож у жовтні деякі норми, що діють зараз, будуть модернізовані. Наприклад, зміниться термін формування медвисновку і номер е-лікарняного.

Але більшість положень залишаться чинними – головні з них ми докладно роз’яснили у серії публікацій про електронні лікарняні (у телеграм-каналі https://t.me/socialfund їх можна зручно знайти за тегом #елікарняні). Щодо інших консультували у коментарях в соцмережах і під час індивідуальних звернень.

Публікуємо відповіді на найпоширеніші із запитань, які ми отримуємо від застрахованих осіб і їх роботодавців, та які ще не висвітлювали в роз’ясненнях:

Як зрозуміти, отримав працівник невиробничу травму або мав загальне захворювання, якщо йому створено е-лікарняний з причиною непрацездатності «1»?

В електронних лікарняних причина непрацездатності вказується за оновленими кодами – вони відрізняються від визначених для паперових листків непрацездатності. Якщо в паперових лікарняних для загального захворювання та травми невиробничого характеру визначено два різні коди, то в електронному в обох випадках вказується код «1 – Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві».

Діагноз – персональні дані працівника. Тож з’ясовувати деталізовану причину непрацездатності не варто.

Коли в паперових лікарняних зазначено, що працівник мав травму невиробничого характеру, роботодавці запитують в співробітника пояснення. Чи потрібно це роботи у випадку е-лікарняних?

Роботодавці брали в працівників пояснення щодо обставин травмування, аби правильно призначити матеріальне забезпечення. Адже допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, наприклад, у разі одержання травми при вчиненні кримінального правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю, хвороби або травми через сп’яніння тощо.

Оскільки в е-лікарняних неможливо визначити, мав працівник травму або загальне захворювання, запитувати таке пояснення не потрібно.

Водночас, в е-лікарняному наявна помітка щодо ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо тимчасова непрацездатність працівника пов’язана зі сп’янінням, комісія з соціального страхування підприємства має відмовити в призначенні допомоги.

Якщо працівник має довготривале захворювання, то йому оплатять е-лікарняний лише після одужання?

Ні, застрахованій особі, яка довго хворіє, Фонд соціального страхування України оплатить кожний проміжний е-лікарняний. Як і у випадку паперових листків, один страховий випадок може оформлюватись декількома електронними лікарняними. Вони створюються як продовження первинного і підлягають оплаті кожен після своєї видачі.

Однак якщо паперовий лікарняний може продовжуватись лікарем одноосібно до 15 календарних днів, то медичні висновки для формування е-лікарняних лікарі можуть створювати самостійно терміном до 30 календарних днів. Подальше підтвердження тимчасової непрацездатності потребує огляду лікарсько-консультативною комісією (ЛКК).

Орієнтовний термін непрацездатності пацієнта, визначений у е-лікарняному, має ґрунтуватись на індивідуальних показниках стану здоров’я людини та медичних протоколах. Якщо пацієнт не одужає в орієнтовно визначений при огляді термін, лікар сформує новий медичний висновок, на підставі якого сформується окремий, продовжений е-лікарняний.

Оскільки електронний лікарняний працівника стає готовим до сплати лише після завершення визначеного у ньому періоду непрацездатності, не варто формувати надто довгі медичні висновки, якщо для цього немає вагомих підстав.

Багато запитань, що надходять до ФССУ, стосуються функціонування і роботи кабінету страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду України. Щодо цих питань потрібно звертатись на гарячу лінію ПФУ: 0-800-503-753

Добірка основних публікацій щодо електронних лікарняних:

• Коли на час перехідного періоду е-лікарняні стають готовими до сплати: https://t.me/socialfund/1395
• Які особливості оформлення заяви-розрахунку за е-лікарняними: https://t.me/socialfund/1408
• Як можна подати заяву-розрахунок за е-лікарняними: https://t.me/socialfund/1389
• Як діяти працівнику, якщо йому відкрили е-лікарняний: https://t.me/socialfund/1351
• Як діяти роботодавцю, якщо працівнику відкрили е-лікарняний: https://t.me/socialfund/1356

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та (або) висловлене ним волевиявлення;

при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

ціну продукції визначено неналежним чином;

документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Захист прав споживачів здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 і ч.3 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів»;

виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання);

реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця;

створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування;

невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів;

реалізацію товару, строк придатності якого минув;

порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги – у розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів;

обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»