Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 Податкового кодексу України).

Таким чином, у разі наявності у платника податку довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), платник податку може скористатися умовами міжнародного договору при виплаті доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді на підставі такої довідки, з подальшим отриманням від такого нерезидента довідки за відповідний звітний період після закінчення звітного (податкового) року.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що оскільки місце постачання послуг з навантаження, розвантаження, перевантаження, складування, зберігання вантажів, які надаються як експедитором-нерезидентом, так і третіми особами — нерезидентами, залученими експедитором, знаходиться за межами митної території України, збори та обов’язкові платежі сплачуються експедитором-нерезидентом у межах виконання договору транспортного експедирування на митній території інших держав, то згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, та сума компенсації вартості таких послуг (зборів, обов’язкових платежів) не включається до бази оподаткування ПДВ замовника-резидента.

При цьому транспортно-експедиторські послуги, що надаються замовнику-резиденту експедитором-нерезидентом, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання відповідно до пп. «ж» п. 186.3 ст. 186 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, тобто у цьому випадку — митна територія України. Податкові зобов’язання за операціями з постачання таких послуг нараховуються отримувачем послуг від нерезидента виходячи з вартості експедиторської винагороди у порядку, визначеному ст. 208 ПКУ.

25 травня на сайті ДПС з’явився текст проекту наказу Мінфіну щодо змін до Порядків реєстрації та застосування РРО та ПРРО. З текстом проекту можна ознайомитися тут.

За пояснювальною запискою до проекту акту передбачено привести Порядок РРО у відповідність до положень Закону № 1017.

 Зміни щодо роботи з РРО 

Зокрема, має бути скасовано обов’язок суб’єкта господарювання, який проводить розрахункові операції через РРО, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Також з Порядку мають виключати норми щодо обов’язку забезпечувати використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, ціни, кількості товарів (за винятком підакцизних).

Порядок РРО, Порядок РРОВ та Порядок ЦСО передбачено привести у відповідність до пункту 11 Порядку №601, в частині встановлення терміну проведення робіт ЦСО з введення РРО в експлуатацію.

 Зміни щодо роботи з ПРРО 

Проектом акту буде приведено у відповідність до положень Закону № 1017 Порядок ПРРО в частині:

• врегулювання можливості застосовувати в ПРРО, у тому числі, удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки для засвідчення особою, яка проводить розрахункову операцію, розрахункових документів та передачі інформації від ПРРО до фіскального сервера ДПС (Хоча КМУ вже змінив постанову щодо реалізації фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій (ПРРО) для різних та окремих сфер застосування. Але без змін до Порядку №547 новації не будуть працювати;
• скасування необхідності використання режиму попереднього програмування найменування, ціни, кількості товарів (за винятком підакцизних) в ПРРО;
• заборони використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним.

Також Порядком ПРРО встановлено форму (електронну форму), за якою надається інформація про кваліфіковані/удосконалені сертифікати відкритих ключів, які використовуються в ПРРО, для їх включення до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, приведено у відповідність із Законом № 1117 норми стосовно надання можливості ведення обліку операцій з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ через ПРРО.

Водночас Порядок ПРРО спрощено шляхом виключення необхідності подання на реєстрацію до фіскального сервера повідомлення про відкриття зміни ПРРО за формою № 3-ПРРО. Форму № 3-ПРРО виключено з Порядку ПРРО як додаток.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року фактично здійснені ним протягом минулого року витрати на сплату страхових платежів.

До витрат, частина яких може бути компенсована з бюджету належать страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та пенсійні внески, які сплачені платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внески на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяці звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2020 році: 2940 грн );

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 1470 грн).

Порядок застосування платником податку — фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу ІУ Податкового кодексу України. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку платникам необхідно подати, до податкових органів за своєю податковою адресою, не пізніше 31 грудня  2021 року.

Нагадаємо, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними бо товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). У зазначених документах обов’язково відображається сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 165.1.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (у тому числі формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу.