Після вторгнення російської федерації на землі нашої країни з 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан та запроваджено комендантську годину.

Комендантська година – це заборона в певний час доби перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 року затверджено Порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, що додається.

Цим порядком визначено, що для здійснення порядку під час  комендантської години залучається комендантський патруль, який може складатися з органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Під час здійснення патрулювання, комендантський патруль має право:

затримувати і доставляти в органи або підрозділи Нацполіції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;

перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;

здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;

вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;

у разі необхідності використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;

застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.

Слід зазначити, що до особи, яка порушила режим встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Крім того, за невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

При навмисному опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя.

 Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text

Харківщина незламна і одне з красномовних тому підтверджень – результати роботи органів державної виконавчої служби. Зокрема, мовиться про забезпечення фінансових інтересів дітей.

За словами начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН, у минулому році на користь дітей Харківської області державними виконавцями забезпечено стягнення понад 216 мільйонів гривень аліментів. В перші ж дні нового 2023 року вже теж маємо вагомі результати.

Так, до прикладу, дієві важелі державних виконавців стимулювали жителя обласного центру сплатити своїй неповнолітній дитині понад 227 тисяч гривень заборгованих коштів, попіклувавшись таким чином про її майбутнє.

Ще один харків’янин в повному обсязі погасив перед нащадком борг, який сягнув 280 тисяч гривень. Слід зауважити, що сума сплачених аліментів увібрала в себе також і штраф за тривале очікування малечі.

В іншому випадку, який також трапився в Харкові, боржник мав сплачувати аліменти до досягнення чада трирічного віку. Чоловікові довелося відшкодувати не тільки суму аліментів – понад 182 тисячі гривень, а й майже 80 тисяч гривень штрафу.

В Харківському районі мешканець змушений був повернути понад 150 тисяч гривень заборгованих дитині коштів. Як і в інших випадках сума поповнилася й додатковими коштами за несвоєчасну сплату аліментів – штрафом. Батько переконався, що навіть воєнний стан не привід ігнорувати батьківські обов’язки, зокрема фінансові.

Відтак, якісне виконання покладених державою завдань – невід’ємна складова наближення нашої Перемоги!

Підтримка рідних та близьких у важкі воєнні часи надзвичайно важлива. А в різдвяно-новорічні свята вона набуває ще більшого значення, адже це гарна нагода подзвонити, відвідати та підтримати.

Не знаєте які підібрати слова для людини, що фізично або психологічно постраждала внаслідок бойових дій? Розділ електронного довідника «Безбар’єрність» – «У воєнний час» містить поради та відповіді на питання, які турбують українців в умовах повномасштабної війни.

За словами начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірина СВИСТУН, посібник «Довідник безбар’єрності», розроблений за ініціативи першої леді Олени Зеленської та підготовлений профільними експертами. Водночас розміщена на онлайн-майданчику інформація постійно актуалізується відповідно до сьогоднішніх реалій та викликів.

Зберігайте корисні ресурси та користуйтеся у зручному форматі, адже відтепер електронний довідник доступний ще й на порталі «ДІЯ»:

• «Довідника безбар’єрності» – https://bf.in.ua
• розділ «Дія. Безбар’єрність» на порталі державних послуг «Дія» – https://bf.diia.gov.ua

Бажання людини зберегти своє життя та здоров’я стає інструментом для реалізації терористичних намірів у руках злочинців. Справедливе українське законодавство обумовлює такі випадки та надає жертвам злочину алібі.

Так, для осіб, яких було позбавлено волі, завдано тілесних ушкоджень, піддано тортурам й таким чином втягнуто у чийсь злочинний задум, існує  правова гарантія невинуватості. Мова йде про дію статті 40 Кримінального кодексу України, яка скасовує за таких умов покарання за вчинене суспільно небезпечне діяння, тим самим позбавляє особу додаткових страждань.

Злочинцю розраховувати на таку ж лояльність закону не варто, його дії отримають справедливу правову оцінку. Статтями кримінального законодавства буде охарактеризовано кожен вчинок, що загрожував не лише правам жертви, а й суспільству загалом.

З 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду – відтепер саме ПФУ є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. ФССУ перебуває в процесі припинення.

Куди та як роботодавці мають подавати заяви-розрахунки для отримання фінансування за лікарняними своїх працівників?

• Починаючи з 01 січня, органом, який відповідає за прийняття заяв-розрахунків і фінансування лікарняних і декретних допомог, є Пенсійний фонд України.

• Тож усі заяви-розрахунки незалежно від виду допомог, які вони містять, відтепер необхідно подавати до ПФУ.

• Заяви, які містять у собі листки непрацездатності, сформовані до 01 січня 2023 року, також подаються до Пенсійного фонду.

• За інформацією ПФУ, подати заяву-розрахунок страхувальники можуть двома способами:

– в електронному вигляді через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України;

– і на паперових носіях до будь-якого сервісного центру ПФУ.

• Для подання заяв-розрахунків в електронному вигляді роботодавцям не потрібно укладати з Пенсійним фондом України договір про визнання КЕП.

• Форма заяви-розрахунку наразі не змінилась.

• Звертаємо увагу! Для отримання компетентних консультацій і страхувальники, і застраховані особи мають звертатись до Пенсійного фонду України.

• Нагадаємо, реорганізація системи соціального страхування проходить на виконання Закону України від 21.09.2022 № 2620 та постанов Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 № 1289 та від 02.12.2022 № 1350.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України