В умовах воєнного стану не завжди є можливість звернутися до нотаріуса. Законодавство окреслює коло осіб, які можуть замінити нотаріуса та вчиняти певні нотаріальні дії.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка встановлює процедуру вчинення певних нотаріальних дій під час війни.

В умовах воєнного стану довіреності (крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами) та заповіти військовослужбовців, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою.

Такі заповіти і довіреності надсилаються через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.

Законодавством встановлені строки здійснення процедури посвідчення довіреностей, заповітів.

Так, Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган (установа) протягом п’яти днів після отримання довіреностей і заповітів забезпечують їх передачу Міністерству юстиції або його територіальному органу.

Міністерство юстиції, його територіальний орган у день отримання довіреності, заповіту забезпечують їх передачу нотаріусу для подальшої реєстрації у Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі.

Нотаріус в день отримання посвідчених довіреності, заповіту зобов’язаний забезпечити їх реєстрацію (облік), внести відомості про них до Єдиного реєстру довіреностей або Спадкового реєстру.

Крім того, у сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 Закону «Про нотаріат», вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про нотаріат» посвідчення заповітів і довіреностей, прирівняних до нотаріальних здійснюють головні лікарі, їх заступники з медичної частини, чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, капітани морських, річкових суден, що ходять під прапором України, начальники установ виконання покарань.

В умовах воєнного стану відбуваються швидкі зміни законодавчих норм. Не обійшлося і без змін у трудовому законодавстві. Розповідаємо, що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У чому різниця:

– Підстави запровадження:

простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;

призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;

– Тривалість:

простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;

призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;

– Суб’єкт прийняття рішення:

рішення про простій приймає роботодавець;

ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;

– Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:

простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;

призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;

– Оплата:

під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;

при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;

– Страховий стаж:

у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;

у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua