Воєнний стан в Україні обмежив деякі права і свободи людини і громадянина. Зокрема, ми маємо дотримуватися комендантської години, для деяких категорій громадян обмежена свобода пересування. Водночас уповноважені органи – Національна поліція, СБУ, Національна гвардія, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба та ЗСУ – посилили заходи, які є необхідними для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Які ж є заходи можуть застосовуватися щодо громадян під час воєнного стану?

 Чи мають право поліцейські перевіряти документи людей, просто зупинивши їх на вулиці? Чи можуть вони вилучити документи?

Перевіряти документи поліція має право і в мирний час. Це передбачено Законом України «Про Національну поліцію».

Зараз перевірка документів є також одним із заходів правового режиму воєнного стану. Як саме це має відбуватися – визначено у Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженому постановою Кабміну від 29.12. 2021 №1456. Це відбувається лише у визначених законодавством випадках. Під час перевірки документів, які посвідчують особу, працівник поліції не має права їх фотографувати, а також і вилучати.

 А якщо працівник поліції вимагає вивернути кишені, показати вміст рюкзака?

Такі вимоги поліцейського не є обшуком, як часом думають, а свідчать про застосування такого превентивного заходу, як поверхнева перевірка. Під час її проведення людина повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. Після цього поліцейський проводить безпосередньо поверхневу перевірку – візуально оглядає людину, проводить по поверхні одягу рукою або спеціальним приладом. Це має проводитися поліцейським відповідної статі. Проте у невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа за умови використання при цьому спеціального приладу або засобу.

 Яку інформацію треба вимагати у поліцейського?

У таких випадках, відповідно до ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов’язаний:
 назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання
 пред’явити на вимогу людини службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук

Крім цього, під час проведення превентивних поліцейських заходів, наприклад, перевірки документів, поліція зобов’язана повідомити людині про причини застосування до неї цих заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

 Чи мають право поліцейські фіксувати порушення на фото- чи відеокамеру? Чи можуть використовувати з цією метою свій телефон?

Фото- та відеозйомка також є превентивним поліцейським заходом, який здійснюється не лише з метою фіксування правопорушення, але і для:
 охорони громадської безпеки та власності
 забезпечення безпеки осіб
 забезпечення публічної безпеки і порядку

Для фото- та відеофіксації поліцейський може використовувати портативний відеореєстратор – так звану боді камеру, що кріпиться на форменому одязі. У деяких випадках поліцейські можуть тримати відеореєстратор у руках, прикріплювати до шолому тощо. Це прописано в Інструкції, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026. А ось можливості фіксувати поліцейським правопорушення на свій телефон у цьому документі не передбачено. В такому разі треба звернути увагу працівника поліції на його незаконні дії, бо відповідно до ст.307 Цивільного кодексу України він не має права фотографувати особу без її згоди на свій телефон, адже фотографія теж підпадає під законодавче визначення «персональні дані».

 Повідомити про ті чи інші незаконні дії поліцейського можна за номером 102 або 0-800-50-02-02 (call-центр) або ж направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі в порядку Закону України «Про звернення громадян».

_______
Якщо у вас є правове запитання, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні). Номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку). Юристи працюють на лінії щодня: понеділок – п’ятниця з 08:00 до 19:00; субота, неділя з 09:00 до 18:00

Останній день сплати за жовтень 2022 року рентної плати за:

– користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– користування радіочастотним ресурсом України;

– транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

– транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Останній день сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень 2022 року.

Останній день сплати плати за землю фізичними особами – підприємцями – власниками та землекористувачами земельних ділянок за жовтень 2022 року.

Детальніше за посиланням  https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/635752.html

«Визволення» або чесною мовою – окупація українських земель військовими рф запам’ятається тотальним порушенням всіх можливих норм права й моралі, а також постійним бажанням ізолювати наших громадян від цивілізованого світу.

Поспіхом сформовані загарбниками адміністрації, всупереч світовій юридичній практиці, розробляють вигідні лише їм нормативно-правові акти та змушують населення їх дотримуватися. Такі документи не мають легітимного підґрунтя, вони є чітким прикладом юридичної нікчемності та принципово суперечать Конституції та законам України.

До того ж ігнорування способу життя, що протиправно нав’язується ворогом, є не лише безкарним діянням, а й вагомим внеском у захист національного правопорядку. Якщо ж внаслідок застосування до особи фізичного примусу (негативного впливу на життя та здоров’я) їй довелося спричинити шкоду правоохоронюваним інтересам, то стаття 40 Кримінального кодексу України гарантує правовий імунітет та скасовує відповідальність. Водночас той, хто застосував фізичний примус, буде відповідати перед законом незалежно, чи визнано злочином поведінку особи, до якої цей примус застосовано.

Шляхом подання документів до контролюючого органу:

Для реєстрації дитини до 14 років у Державному реєстрі платників податків відповідно отримання реєстраційного номеру (РНОКПП) один із батьків (усиновитель, опікун, піклувальник) подає облікову картку за формою №1ДР  за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Батьки подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів.

Шляхом подання документів в електронній формі:

Облікову картку №1ДР та копії документів , необхідних для реєстрації у Державному реєстрі, можна подати через приватну частину “Електронного кабінету платника податків”. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації.

Кваліфікований електронний підпис , MobileID, BankID, ДіяПідпис.

В рамках проєкту “ЄМалятко”:

За бажанням батьки можуть здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження. Особи віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, можуть отримати РНОКПП під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим обов’язковим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої».

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, які відповідно до діючого законодавства підлягають маркуванню марками акцизного податку, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Так, у ході здійснення податкового контролю (під час проведення фактичних перевірок) підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами аналізу розрахункових документів, створених реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО)/програмними РРО (у тому числі за даними, що надходять до Системи обліку даних РРО), почастішали випадки не відображення суб’єктами господарювання обов’язкового реквізиту – цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у відповідній графі розрахункового документа (рядок 9).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до створення суб’єктами господарювання невідповідних розрахункових документів, за що до таких платників податків можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені пунктом 1 ст атті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) при продажу алкогольних напоїв.