Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 3 підрозділу 9⁴ розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

З початком грудня зростає прожитковий мінімум, а відтак і мінімальний розмір аліментів відповідно стає більшим.
Згідно з Сімейним кодексом України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% від прожиткового мінімуму для малечі відповідного віку. Так, нараховані суми складатимуть:
– для дітей віком до 6 років – 1136 гривень;
– від 6 до 18 років – 1416,50 гривень.
За словами керівниці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН, питання визначення (збільшення) мінімального розміру аліментів, що стягуються з боржників, віднесені до повноважень фахівців юстиції. Збільшення з 1-го грудня 2022 року прожиткового мінімуму є підставою для врахування державними виконавцями оновленого розміру аліментів.
Важливо пам’ятати, що нарахування дитячих коштів здійснюється автоматично, тому стягувачам звертатися до відділів державної виконавчої служби не потрібно.

Воєнний стан в Україні обмежив деякі права і свободи людини і громадянина. Зокрема, ми маємо дотримуватися комендантської години, для деяких категорій громадян обмежена свобода пересування. Водночас уповноважені органи – Національна поліція, СБУ, Національна гвардія, Держприкордонслужба, ДМС, Держмитслужба та ЗСУ – посилили заходи, які є необхідними для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Які ж є заходи можуть застосовуватися щодо громадян під час воєнного стану?

 Чи мають право поліцейські перевіряти документи людей, просто зупинивши їх на вулиці? Чи можуть вони вилучити документи?

Перевіряти документи поліція має право і в мирний час. Це передбачено Законом України «Про Національну поліцію».

Зараз перевірка документів є також одним із заходів правового режиму воєнного стану. Як саме це має відбуватися – визначено у Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженому постановою Кабміну від 29.12. 2021 №1456. Це відбувається лише у визначених законодавством випадках. Під час перевірки документів, які посвідчують особу, працівник поліції не має права їх фотографувати, а також і вилучати.

 А якщо працівник поліції вимагає вивернути кишені, показати вміст рюкзака?

Такі вимоги поліцейського не є обшуком, як часом думають, а свідчать про застосування такого превентивного заходу, як поверхнева перевірка. Під час її проведення людина повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. Після цього поліцейський проводить безпосередньо поверхневу перевірку – візуально оглядає людину, проводить по поверхні одягу рукою або спеціальним приладом. Це має проводитися поліцейським відповідної статі. Проте у невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа за умови використання при цьому спеціального приладу або засобу.

 Яку інформацію треба вимагати у поліцейського?

У таких випадках, відповідно до ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов’язаний:
 назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання
 пред’явити на вимогу людини службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук

Крім цього, під час проведення превентивних поліцейських заходів, наприклад, перевірки документів, поліція зобов’язана повідомити людині про причини застосування до неї цих заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

 Чи мають право поліцейські фіксувати порушення на фото- чи відеокамеру? Чи можуть використовувати з цією метою свій телефон?

Фото- та відеозйомка також є превентивним поліцейським заходом, який здійснюється не лише з метою фіксування правопорушення, але і для:
 охорони громадської безпеки та власності
 забезпечення безпеки осіб
 забезпечення публічної безпеки і порядку

Для фото- та відеофіксації поліцейський може використовувати портативний відеореєстратор – так звану боді камеру, що кріпиться на форменому одязі. У деяких випадках поліцейські можуть тримати відеореєстратор у руках, прикріплювати до шолому тощо. Це прописано в Інструкції, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026. А ось можливості фіксувати поліцейським правопорушення на свій телефон у цьому документі не передбачено. В такому разі треба звернути увагу працівника поліції на його незаконні дії, бо відповідно до ст.307 Цивільного кодексу України він не має права фотографувати особу без її згоди на свій телефон, адже фотографія теж підпадає під законодавче визначення «персональні дані».

 Повідомити про ті чи інші незаконні дії поліцейського можна за номером 102 або 0-800-50-02-02 (call-центр) або ж направити скаргу в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі в порядку Закону України «Про звернення громадян».

_______
Якщо у вас є правове запитання, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні). Номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку). Юристи працюють на лінії щодня: понеділок – п’ятниця з 08:00 до 19:00; субота, неділя з 09:00 до 18:00

Останній день сплати за жовтень 2022 року рентної плати за:

– користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– користування радіочастотним ресурсом України;

– транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

– транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Останній день сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень 2022 року.

Останній день сплати плати за землю фізичними особами – підприємцями – власниками та землекористувачами земельних ділянок за жовтень 2022 року.

Детальніше за посиланням  https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/635752.html