Увага! Запрошуємо безкоштовно отримати кваліфікацію «Професійний бухгалтер України»

Ви зможете вивчити такі дисципліни:

податковий облік;

бухгалтерський облік;

фінансовий облік;

правове регулювання;

BAS Бухгалтерія: Бухгалтерський та податковий облік.

Дистанційний курс розрахований на 25 занять та 80 академічних годин.

Усі учасники після успішного складання онлайн-тесту отримують електронний сертифікат.

Ініціатива створена для підтримки українських фахівців від компанії ALTERRA, яка спеціалізується на підготовці та підвищенні бізнес-кваліфікації за національними та міжнародними програмами, проведенні онлайн-іспитів, видачі дипломів і сертифікатів та розробці авторських проєктів для розвитку фахівців у сфері бухгалтерії, фінансів, аудиту та управління. Всеукраїнський проєкт реалізується за підтримки Державної служби зайнятості.

Детальніше тут: http://surl.li/elrdo

Дискримінація за ознаками мови, статі, расової приналежності, політичних та релігійних переконань тощо завжди була приводом для конфліктів у середині будь-якого суспільства. Тому порушення життєво необхідних прав меншості заради задоволення егоїстичних амбіцій більшості, на законодавчому рівні засуджується всіма цивілізованими країнами.

Щоб протидіяти безґрунтовній нетерпимості більш ефективно, в правовому середовищі були виокремлені форми дискримінації:

• пряма – коли є чітка мета дискримінувати людину (групу людей);
• непряма – коли нібито одна умова, висунута для певної спільноти, не може бути однаково виконана всіма її членами;
• підбурювання до дискримінації – вказівки, інструкції або заклики до дискримінації окремих осіб чи груп осіб за їх певними ознаками;
• пособництво у дискримінації – будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації.
• утиск – небажана для окремої особи чи групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення щодо такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Як зазначила Ірина СВИСТУН, очільниця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначене у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» розгалуження сприяє кращому вивченню проблеми  та реагуванню на випадки дискримінації. Разом з тим, юридична протекція у цьому напрямку стає більш дієвою, розробляються спеціальні законодавчі механізми, що допомагають захистити всі верстви населення.

Що робити, коли зіштовхуємось із дискримінацією у трудових відносинах. Що таке мобінг на роботі та як захистити себе від нього?

Передусім зазначимо, що рівність прав і свобод громадян закріплена у Конституції України. Принцип недопущення дискримінації в нашій державі визначено в частині першій ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: всі особи, незалежно від їхніх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

Що таке дискримінація та як вона проявляється?

Дискримінація – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Дискримінація може бути:

– прямою (наприклад, відмова у прийнятті на роботу вагітної жінки);

– непрямою (роботодавець прямо не зазначає, що не підвищує працівника з певних причин, а вигадує додаткові вимоги та критерії, яким такий працівник начебто не відповідає).

Не є дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, щодо яких застосовуються позитивні дії, а саме:

1. спеціальний захист від держави окремих категорій громадян, які потребують такого захисту (наприклад, особи з інвалідністю);
2. заходи, спрямовані на збереження ідентичності окремих груп осіб, за необхідності (квота для певних працівників);
3. надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом (наприклад, малозабезпечені особи);
4. встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян.

Однією з дискримінаційних дій під час виконання трудових обов’язків є мобінг (цькування). Стаття 22 Кодексу законів про працю України визначає це поняття так:

Мобінг – систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій. Це може бути:

–  створення щодо працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність;

– нерівна оплата за рівноцінну працю, яку виконують працівники однакової кваліфікації;

– необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Як діяти, якщо зазнали дискримінації чи мобінгу на роботі?

Найперше треба заявити про порушення та відстояти свої права. У цьому випадку передусім необхідно визначити, коли саме відбувся факт порушення (під час співбесіди, випробувального терміну, виконання професійних обов’язків протягом певного періоду) і чи є докази дискримінації. Якщо дискримінацію людина відчувала певний час, то доказами можуть бути: електронне листування, фото, відео, накази про нерівну оплату праці, покази свідків.

По-друге Ви можете звернутись:

1. До правоохоронних органів, якщо вчинені діяння:

– жорстокі, з домаганням, сексуальним чи гендерно обумовленим насильством;

– спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності;

– є образою почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями;

– прямо чи непрямо обмежують права або встановлюють прямі чи непрямі привілеї громадянам за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

2. Письмово до роботодавця (керівника підприємства, установи, організації), вказавши на обставини, які він/вона вважає дискримінаційними.
3. Звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. До відповідного територіального підрозділу Державної служби України з питань праці, виклавши у зверненні всі обставини справи щодо порушення вимог трудового законодавства та дискримінації.
5. До суду.

У разі вчинення мобінгу працівник має право:

1. Звернутись зі скаргою до Управління Державної служби з питань праці, яке реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
2. Із позовною заявою до суду щодо визнання фактів цькування та їх усунення (без подальшого припинення працівником трудової діяльності на період розгляду провадження у справі).
3. Отримати відшкодування шкоди, заподіяної через мобінг у розмірі витрат, які понесла особа під час лікування (таке відшкодування можливе у разі підтвердження факту його вчинення на підставі судового рішення, яке набрало законну силу).
4. Розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору та продовжує чинити мобінг.

Після вторгнення російської федерації на землі нашої країни з 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан та запроваджено комендантську годину.

Комендантська година – це заборона в певний час доби перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 року затверджено Порядок здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, що додається.

Цим порядком визначено, що для здійснення порядку під час  комендантської години залучається комендантський патруль, який може складатися з органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Під час здійснення патрулювання, комендантський патруль має право:

затримувати і доставляти в органи або підрозділи Нацполіції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;

перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;

здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;

вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;

у разі необхідності використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;

застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.

Слід зазначити, що до особи, яка порушила режим встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Крім того, за невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

При навмисному опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя.

 Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text

Харківщина незламна і одне з красномовних тому підтверджень – результати роботи органів державної виконавчої служби. Зокрема, мовиться про забезпечення фінансових інтересів дітей.

За словами начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН, у минулому році на користь дітей Харківської області державними виконавцями забезпечено стягнення понад 216 мільйонів гривень аліментів. В перші ж дні нового 2023 року вже теж маємо вагомі результати.

Так, до прикладу, дієві важелі державних виконавців стимулювали жителя обласного центру сплатити своїй неповнолітній дитині понад 227 тисяч гривень заборгованих коштів, попіклувавшись таким чином про її майбутнє.

Ще один харків’янин в повному обсязі погасив перед нащадком борг, який сягнув 280 тисяч гривень. Слід зауважити, що сума сплачених аліментів увібрала в себе також і штраф за тривале очікування малечі.

В іншому випадку, який також трапився в Харкові, боржник мав сплачувати аліменти до досягнення чада трирічного віку. Чоловікові довелося відшкодувати не тільки суму аліментів – понад 182 тисячі гривень, а й майже 80 тисяч гривень штрафу.

В Харківському районі мешканець змушений був повернути понад 150 тисяч гривень заборгованих дитині коштів. Як і в інших випадках сума поповнилася й додатковими коштами за несвоєчасну сплату аліментів – штрафом. Батько переконався, що навіть воєнний стан не привід ігнорувати батьківські обов’язки, зокрема фінансові.

Відтак, якісне виконання покладених державою завдань – невід’ємна складова наближення нашої Перемоги!