Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на переобладнання власного транспортного засобу, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Зокрема, відповідно до положень Податкового кодексу, для отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2022 році, необхідно не пізніше 31 грудня 2023 року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Звертаємо увагу, що процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607, відповідно до пункту 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та пунктом 9 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного підпунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Разом з тим, абзацом четвертим пункту 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, передбачено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Враховуючи викладене, якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО та/або окремих моделей ПРРО, то частину готівки можна зберігати в сейфі до моменту проведення операції «службова видача», за допомогою якої вилучається виручка для здавання її до банку або каси підприємства та за умови, що такий сейф знаходиться на місці проведення розрахунків і в ньому зберігається лише виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням РРО та/або ПРРО.

Однією з головних цілей діяльності Держпраці і ДПС є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та ЄСВ.

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Тому Держпраці і ДПС поєднали зусилля з метою виявлення роботодавців, які мають високі ризики використання незадекларованих працівників.

Щороку 19 червня світ відзначає проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році Міжнародний день боротьби з cекcуальним наcильством, пов’язаним з конфліктом. Передумовою цьому стало ухвалення Резолюції Радбезу, яка чітко визначила cекcуальне насильство тактикою ведення війни, перешкодою для відбудови миру, а також потенційно воєнним злочином, геноцидом та злочином проти людяності.

Разом з тим, вже дев’ятий рік поспіль українці серед всіх наслідків збройної агресії росії продовжують переживати ще й насилля cекcуального характеру. Жорстока війна в самому центрі Європи вкотре засвідчила, що постраждалим може бути будь-хто, незалежно від статі, віку, кольору шкіри тощо.

На жаль, точна кількість постраждалих від цих злочинів ніколи не буде відома з очевидних для кожного причин, проте цивілізоване суспільство має прагнути до подолання замовчуваності та прихованості таких прецедентів.

Водначас важливим є створення дієвої системи надання комплексної допомоги постраждалим, що в свою чергу забезпечить невідворотність відповідальності для кожного військового злочинця і недопущення зростання кількості таких випадків.

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою офіційно встановлений рішенням 49-ї сесії Генасамблеї ООН від 30 січня 1995 року. Дата цього дня була обрана до річниці прийняття конвенції по боротьбі з опустелюванням. Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності – розширення опустелювання, падіння, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі. Опустелювання розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних та антропогенних чинників. 17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням, тому міжнародна спільнота відзначає в цей день Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Головною причиною (приблизно 75%) опустелювання в світі вчені виділили людську діяльність, а саме чотири види діяльності людини: надмірна культивація земель; перевипас; вирубування лісів; зрошення з порушенням норм і вимог.

Попри всю світову славу українських чорноземів, проблема опустелювання для нашої країни також є актуальною, хоча проявляється вона переважно на півдні країни – в областях степової зони. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій.

На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу, включаючи Україну. Цей день має на меті привернути увагу до стану агроландшафтів планети.

Мета цього Дня – звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети.

Варто відмітити, що до найбільш ефективних заходів щодо боротьби с опустелюванням слід віднести: збільшення лісистості; розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни; встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів. Також не варто забувати про те, що згідно Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Ми повинні пам’ятати про те, що питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.