ДПС продовжує інформувати платників податків про актуальні питання щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з чим повідомляє таке.

Згідно з пунктом 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які не приймають оплату за надані послуги готівкою та/або не здійснюють приймання оплати в безготівковій формі, за допомогою електронних платіжних засобів (платіжних карток), жетонів, талонів, тощо – звільняються від обов’язкового застосування РРО/ПРРО, при прийманні оплати за послуги.

Звертаємо увагу, що хоча право щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, і не може бути використане суб’єктом господарювання при продажу товарів, суб’єкт господарювання не втрачає такого права, навіть за умови здійснення торгівлі товарами, у випадку приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Отже, у випадку здійснення торгівлі одночасно товарами та послугами, за умови приймання оплати саме за послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО з урахуванням пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах.

Фізичні особи – підприємці застосовують РРО/ПРРО відповідно до вимог цього Закону. ФОП – платники єдиного податку першої групи РРО/ПРРО не застосовують.

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом.

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.

ДПС запропоновано бізнесу безоплатне програмне рішення (ПРРО), що призначене для реєстрації розрахункових операцій та пристосоване для операційних систем Android, iOS, Windows, Web.

Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна тут).

Версії програмного забезпечення ПРРО від ДПС оновлюються. Про це та інші питання, пов’язані з реєстрацією та функціонуванням ПРРО від ДПС, роботою АРІ фіскального сервера ДПС, можна дізнатись тут.

Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується.

Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію відповідного РРО чи ПРРО.