Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України щодо перебування організації у статусі неприбуткової організації здійснення такою неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Тож надання неприбутковими організаціями під час дії воєнного стану благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, не спричиняє виникнення підстав для втрати відповідними організаціями статусу неприбутковості.

Нагадаємо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 такого Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Дискримінація за ознакою статі — ситуація, за якої людина за ознакою статі зазнає обмежень у користуванні правами або привілеями, а також менш прихильного ставлення, ніж до людей іншої статі.

Дискримінація буває прямою і непрямою.

 Пряма дискримінація — це про усвідомлений намір дискримінувати людину. Наприклад, не брати в колектив жінку/чоловіка, платити менше представникам певної статі на аналогічних посадах тощо.

 Непряма дискримінація — ситуація, за якої при формально нейтральних нормах, критеріях оцінки, правилах тощо для людини за її статевою ознакою виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з представниками іншої статі. Крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

 Не вважаються дискримінацією за ознакою статі:
 спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;
 обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
 різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
 особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я, та ін.

 Люди, які вважають, що зазнали дискримінації, можуть звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

 Як може допомогти система БПД:
Люди, які постраждали від різних форм дискримінації, можуть отримати безоплатну первинну правничу допомогу – консультації та розʼяснення, допомогу в складенні заяв, скарг, крім документів для звернення до суду.

 Отримати безоплатну вторинну правничу допомогу — складення документів для звернення до суду, представництво в суді — можуть визначені категорії людей:
 внутрішньо переміщені особи,
 люди з низьким доходом (менш ніж два прожиткові мінімуми для працездатних осіб),
 та інші категорії, наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»: https://bit.ly/3QCy1Y8

 Як отримати безоплатну правничу допомогу
 Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контакт-центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.
 https://t.me/+380677213103 (безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram)
 Якщо вам зручно отримати правничу допомогу письмово, напишіть у Telegram https://t.me/LegalAidUkraineBot
 Або звертайтеся до найближчого бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ) створено умови для переходу української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт обміну платіжними повідомленнями ISO 20022.

Національний банк України з 01 квітня 2023 року впроваджує систему електронних платежів нового покоління СЕП- 4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи СЕП 24/7 без зупинення роботи із виконання міжбанківських платіжних операцій.

З метою врегулювання механізму сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO 20022 затверджено наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час салати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за №528/39584 (набирає чинності з 01 квітня 2023 року).

Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису» .

 Інсульт – це порушення кровообігу внаслідок перекриття судини тромбом або її розриву, що може призвести до пошкодження певної ділянки мозку. Наслідки цього можуть бути дуже різними, залежно від того, які ділянки мозку були уражені та наскільки сильно.

Відновлення після інсульту може тривати тижні, місяці або навіть роки. Хтось повністю відновлюється, у когось залишаються довічні наслідки або інвалідність. У цьому відновлювальному процесі дуже важливою є роль рідних та близьких.

 Як допомогти близькій людині, яка пережила інсульт?

⓵ Дізнайтеся якомога більше про стан і потреби людини.

⓶ Не робіть за людину те, з чим вона сама може впоратись після інсульту.

⓷ Заохочуйте людину до терапії та щодня робіть із нею необхідні вправи.

⓸ Долайте комунікативні бар’єри. Не підвищуйте голос. Говоріть короткими, простими фразами, дайте людині час опрацювати сказане, за потреби використовуйте жести, міміку, малюнки.

⓹ Допомагайте людині долати складнощі з мисленням:

☛ Спрощуйте – зробіть усі дії та інформацію максимально простими.
☛ Повторюйте – навчання після інсульту вимагає повторення та практики.
☛ Структуруйте – створіть тижневі та щоденні розклади.
☛ Будьте послідовними – щоразу робіть усе однаково.
☛ Компенсуйте – змініть звички, розпорядок дня та методи, щоб адаптуватися до нових проблем, які постають перед людиною, що перенесла інсульт.

⓺ Створіть безпечне середовище. Приберіть меблі з гострими кутами, речі, за які людина може перечепитися, облаштуйте ванну кімнату та туалет поручнями.

⓻ Заохочуйте до здорового способу життя. Вважливо, щоб людина відмовилася від алкоголю та куріння, дотримувалася принципів збалансованого харчування.

⓼ Надайте емоційну підтримку. Будьте терплячими та уважними до тривожних сигналів, аби вчасно діагностувати депресію та почати терапію.

⓽ Допоможіть із соціалізацією. Запропонуйте запросити друзів людини, яка перенесла інсульт, додому, заохочуйте до спілкування з ними телефоном, відеозв’язком.

⓾ Не забувайте про себе. Не присвячуйте себе повністю людині, яка пережила інсульт, зважайте на власні потреби. Не нехтуйте своїм психічним здоров’ям.