Проблема забруднення питної води є актуальною для населення, особливо сільського, яке користується місцевими джерелами (колодязями та свердловинами). Люди повинні самі дбати про стан води в індивідуальних колодязях. Вода на сільських територіях здебільшого забруднена нітратами та бактеріями.  Забруднення відбувається внаслідок природних причин, але частіша причина цього – діяльність людини. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби, коли в колодязі попадають трупи гризунів тощо. Забруднити  питну воду можуть  і весняні паводки,  дощі, розставання снігу, ґрунтові та стічні води й різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві.

Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у ній шкідливих мікроорганізмів – збудників захворювань.

Для оцінки якості води в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками. Одним з показників бактеріального забруднення є  кишкова паличка. Відомо, що кишкова паличка в порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка в зовнішньому середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується як санітарно-бактеріологічний показник забруднення води.

Для того, щоб убезпечитися від вживання неякісної питної води, Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області  рекомендує власникам шахтних колодязів дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, під час їх облаштування та утримання, а саме:

• ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від нього, навколо колодязя необхідно робити «замок» із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя;
• наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
• колодязі слід розташовувати на території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 20 від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод;
• не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та проведення дезінфекції.

Єдиний спосіб оцінки якості та безпечності питної води – проведення лабораторних досліджень атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичні властивості води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. У зв’язку з цим рекомендуємо власникам колодязів  проводити аналізи води щороку.

Як уже раніше повідомлялось, 16 жовтня 2023 року на Вінниччині було зафіксовано перший випадок захворювання на гепатит А, 31 жовтня оголошено про надзвичайну  ситуацію та застосовано посилені протиепідемічні заходи, щоб локалізувати поширення вірусу. На Харківщині станом на 8 грудня  зареєстровано 13 поодиноких випадків інфікування вірусом гепатиту А, торік упродовж аналогічного періоду було зафіксовано 11 випадків.

Під час перевірок фахівці Держпродспоживслужби встановили два фактори, які вказують на причини спалаху. Перший – це безсимптомний перебіг захворювання серед працівників ринку та виробництва продуктів. З 403 відібраних зразків з системи централізованого водопостачання, громадських водогонів, річок та стічних вод – вірусу гепатиту A не виявили. Однак за мікробіологічними показниками майже в 30% проб зафіксували перевищення за бактеріологічними показниками. Це другий фактор. Тому було посилено дезінфекцію водопровідних мереж.

Під постійний контроль, для забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою, підпадають лише джерела громадського користування, тоді як приватні, що є чи не на кожному сільському подвір’ї, перевіряють тільки на запит власників. Тому кожен власник індивідуального джерела водопостачання має пам’ятати, що питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Облаштовуйте колодязі правильно та захистіть себе від інфекційних захворювань.

             Богодухівське районне управління Головного управління

                    Держпродспоживслужби в Харківській області

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами, далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні  товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (зі змінами, далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 26 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами, далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Зазначаємо, що абзацом 4 пункту 39 розділу IV Положення № 148 визначено, зокрема, що фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть. Таким чином, у випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Є такі заходи впливу на кривдників, як терміновий заборонний та обмежувальний приписи. Розповідаємо про різницю між цими приписами та як вони працюють.
 Терміновий заборонний припис виписує поліція, якщо здоров’ю чи життю постраждалої людини загрожує небезпека. Його термін дії — до 10 діб. Винесення термінового заборонного припису може допомогти пізніше отримати обмежувальний припис через суд.
 Рішення про видачу обмежувального припису ухвалює суд, якщо йому нададуть для цього достатньо підстав і доказів. Строк дії — до 6 місяців і може бути продовжений ще на 6 місяців максимум.
 Терміновий заборонний припис щодо кривдника:
 зобов’язує залишити ваше місце проживання / перебування (не застосовується щодо кривдників до 18 років);
 забороняє повертатися та перебувати у місці вашого проживання /перебування;
 забороняє контактувати з вами у будь-який спосіб.
 Обмежувальний припис щодо кривдника:
 забороняє перебувати в місці спільного проживання разом із вами (не застосовується щодо кривдників до 18 років);
 зобов’язує усунути перешкоди у користуванні майном спільної чи приватної власності;
 обмежує спілкування з постраждалою дитиною, навіть якщо дитина є лише свідком насильства;
 забороняє наближатися на визначену відстань до вашого місця проживання, навчання, роботи тощо;
 забороняє особисто і через інших розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з вами (писати, дзвонити тощо).
 Якщо кривдник порушить припис, йому загрожує кримінальна відповідальність.
Постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну правничу допомогу 
 Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.