ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ
У зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі правила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно , розподіляють свій робочий час самостійно.
Загальна тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше.
Крім того , роботодавець не має права в односторонньому порядку зменшувати розмір заробітної плати у зв’язку з переходом працівника на дистанційну (надомну) роботу.
Як, згідно із законодавством, має відбуватись процедура зміни істотних умов праці, та чи може працівник за своїм бажанням звернутися до роботодавця з проханням про переведення його на дистанційну роботу − Про це читайте в публікації:
