Ключове завдання та мета кампанії “Знай свої права: страхування” – захист прав страхувальників та поліпшення знань споживачів про страхові послуги.

Важко передбачити ту чи іншу життєву ситуацію. Та все ж можна бути на крок попереду – укласти договір страхування, щоб позбавити себе фінансових неприємностей у разі настання нещасного випадку, ДТП, раптової застуди тощо.

Страхування – це спосіб захистити свої майнові інтереси в разі настання певних подій (страхових випадків), передбачених договором страхування або законодавством.

Як це працює
Послуга страхування надається на підставі договору, що укладається між страхувальником (особою, яка бажає застрахувати певні ризики) та страховиком (страховою компанією).

За свій захист страхувальник сплачує певну суму коштів, яку називають страховою премією.

Натомість страхова компанія буде здійснювати страхову виплату за завдані збитки чи понесені витрати у межах страхової суми, якщо настане подія, на випадок якої здійснюється страхування.

Якщо людина застрахувалася від страхового ризику, що настав у реальному житті, то ця подія вважається страховим випадком. Саме в разі настання страхового випадку страхова компанія повинна здійснити своєму клієнтові або третій особі, визначеній договором страхування, страхову виплату та відшкодувати їй завдані збитки чи понесені витрати.

Людина, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право на її відшкодування.

Для цього потрібно пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння до початку судового розгляду.

 Компенсує шкоду той, хто її завдав
Зробити це можна:
 добровільно: відшкодувати збитки на будь-якій стадії кримінального провадження;
 за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

 Що відшкодовується
Відшкодовуються реальні збитки. Для звернення до суду потрібно мати докази, що підтверджують те, що збитки дійсно є та їхній розмір.

Якщо була завдана шкода здоров’ю це можуть бути результати обстежень, довідки лікаря, виписки з лікарні, чеки за лікування та інше.

Якщо була завдана шкода майну це можуть бути документи, що підтверджують право власності на це майно, довідка про оціночну вартість майна, документ який підтверджує знищення/пошкодження майна, квитанції на ремонт тощо.

Важливо надати якомога більше доказів завдання майнової шкоди, адже суд може відмовити у задоволенні позову, якщо належних доказів буде недостатньо.

 Коли шкода не відшкодовується
Якщо суд не встановив наявність події кримінального правопорушення або якщо виправдав обвинуваченого.

 Як отримати правничу допомогу в питаннях стягнення майнової шкоди
Отримати консультацію юриста можна телефоном 0 800 213 103, написати приватне повідомлення цій сторінці або відвідати найближче бюро правничої допомоги https://legalaid.gov.ua/buro

Отримати допомогу зі зверненням до суду потерпілі можуть, якщо належать до однієї із категорій громадян визначених статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» зокрема це:
 люди з низьким доходом;
 діти;
 внутрішньо переміщені особи;
 ветерани війни;
 члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Людина має право звернутись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, якщо вона зазнала:
 фізичного болю та страждань, у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
 душевних страждань, у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
 душевних страждань, у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
 приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.

Суд розглядає питання про відшкодування моральної шкоди якщо:
 наявна така шкода;
 є протиправність діяння її заподіювача;
 наявний причинний зв’язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
 наявна вина останнього в її заподіянні.

Питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, зокрема, вирішується, у таких випадках:
 поширення, у тім числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво;
 відшкодування шкоди, завданої майну та здоров’ю (наприклад, у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, залиттям квартири);
 порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
 прийняття незаконних рішень, а також дії чи бездіяльність органу дізнання, судового слідства, прокуратури або суду;
 вчинення корупційного діяння;
 вчинення злочину;
 пошкодження майна;
 завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки;
 та інші випадки порушення прав особи.

Розмір відшкодування моральної шкоди
Ні максимального чи мінімального розміру шкоди, ні методики її обрахування не визначено законодавством. Тому потерпілі самостійно оцінюють завдану їм шкоду та зазначають у позовній заяві.

Однак остаточне рішення про розмір приймає суд, враховуючи вимоги розумності та справедливості.

На що зважає суд:
 ступінь тяжкості правопорушення (це може бути крадіжка чи нанесення легких тілесних ушкоджень або злочин, що призвів до каліцтва чи смерті);
 глибина фізичних та душевних страждань. Оскільки люди різні, і реакція на одну й ту саму подію може бути різною;
 погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації (тут мова про втрату працездатності потерпілої людини або втрату інших важливих для неї навичок);
 ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди;
 інші обставини, що мають істотне значення (тривалість страждань,істотність змін у житті потерпілої людини, можливість чи неможливість побороти негативні наслідки правопорушення).

 Допомогу зі зверненням до суду потерпілі можуть отримати, якщо належать до однієї із категорій громадян визначених статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» зокрема це:
 люди з низьким доходом;
 діти;
 внутрішньо переміщені особи;
 ветерани війни;
 члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Головне управління ДПС у Харківській області інформують, що відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України  фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 р. №405.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.234 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України   сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.