Державна податкова служба України звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.

На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.

Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами, далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні  товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (зі змінами, далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 26 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами, далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Зазначаємо, що абзацом 4 пункту 39 розділу IV Положення № 148 визначено, зокрема, що фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть. Таким чином, у випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

За даними ВООЗ тютюнова епідемія є однією з найбільш серйозних небезпек для здоров’я людини, що виникали в світі. Щорічно від неї гине більше 8 мільйонів чоловік. Понад 7 мільйонів випадків смерті відбуваються серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 1,2 мільйона – серед людей, які не палять, але піддаються впливу вторинного тютюнового диму. Значна поширеність куріння серед дорослого населення передбачає майже неминучий вплив вторинного тютюнового диму (ВТД) на дітей і дорослих, які не курять.

Вторинний тютюновий дим – це дим, яким сповнене повітря в ресторанах, офісних приміщеннях або інших закритих приміщеннях, де люди споживають такі тютюнові вироби, як цигарки і кальянний тютюн. У тютюновому димі міститься понад 7000 хімічних речовин, з яких щонайменше 250 завдають шкоди здоров’ю, а не менше 69 – є відомими канцерогенами. Навіть якщо провітрити накурене приміщення, ці небезпечні сполуки нікуди не зникають.

Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує! У дорослих вторинний тютюновий дим викликає серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.

Для маленьких дітей головним джерелом тютюнового диму є батьки і інші члени сім’ї, які палять. Материнське куріння зазвичай є найбільшим джерелом тютюнового диму через кумуляцію його впливу впродовж вагітності і тісну близькість з матір’ю впродовж раннього періоду життя.

Материнське куріння впродовж вагітності є головною причиною синдрому раптової смерті немовлят (“смерть у колисці, а також інших порушень здоров’я, зокрема низької ваги при народженні та порушеної функції легенів (причиною бронхіту, пневмонії, кашлю і хрипів, нападів астми), інфекцій середнього вуха, і, можливо, серцево-судинних і неврологічних ускладнень.

Оскільки діти менші на зріст і дихають частіше, ніж дорослі, за такий же проміжок часу вони вдихають більше шкідливих речовин на кілограм маси тіла, ніж дорослі.

Саме тому все більше країн приймають закони про заборону куріння в громадських місцях і приміщеннях. Це дієвий захід, який захищає здоров’я людей, які не палять, заразом він не шкодить економічної діяльності та сприяє відмові курців від куріння.

 Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області нагадує, що в Україні діє Закон  України № 1978-IX від 16 грудня 2021  року “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо, а саме:

• заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є із

сигаретами та електронними сигаретами (зокрема, школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;

• запровадження медичних попереджень на пачках електронних

сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки;

• заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами(фруктів, ягід чи

солодощів) – наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння;

• заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів,

електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Нагадуємо, що з 11 липня 2022 року Законом були запроваджені додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання: пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; трав’яних виробів для куріння; предметів, пов’язаних із їх вживанням; тютюнових виробів; кальянів; електронних сигарет та  розширено перелік місць, де заборонено куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, а саме:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

6) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;

8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

10) у приміщеннях гуртожитків;

11) на дитячих майданчиках;

12) у місцях загального користування житлових будинків;

13) у підземних переходах;

14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;

15) на вокзалах та станціях;

16) на зупинках громадського транспорту.

Також забороняється  відводити місця для куріння у приміщеннях підприємств та установ усіх форм власності.

Необхідно, щоб кожна людина могла дихати повітрям, вільним від тютюнового диму. Активізувати зусилля по боротьбі проти тютюну можуть звичайні  люди, які можуть зобов’язатись ніколи не вживати тютюнові вироби. Ті, хто вже вживає тютюн, може відмовитися від цієї звички або звернутися за відповідною допомогою, що також збереже їх здоров’я, а також захистить людей, що піддаються пасивному курінню, перш за все дітей, інших членів сім’ї та друзів.

Будьте здорові та бережіть своє життя та  життя ваших рідних!

Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області