У разі тимчасової втрати працездатності у період, коли працівника відсторонено від виконання посадових обов’язків на час дисциплінарного провадження, матеріальне забезпечення за дні непрацездатності, які збігаються із періодом відсторонення, не надається.

Зокрема, не передбачено надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності від Фонду соціального страхування України для державних службовців, які знаходились на лікарняному у період відсторонення.

При цьому, надання матеріального забезпечення не здійснюється незалежно від того, відбулось притягнення до відповідальності або дисциплінарне провадження було закрите.

Відповідно до Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 № 189, непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я.

Тож у разі хвороби або травми, яка настала або триває в працівника під час відсторонення від виконання посадових обов’язків, втрата працездатності не настає, оскільки такий працівник не виконує свої посадові обов’язки у зв’язку із відстороненням.

Крім того, незалежно від наслідків відсторонення, відсутній факт втрати заробітної плати через хворобу або травму, компенсувати яку покликана допомога по тимчасовій непрацездатності від Фонду.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Ви колись уклали кредитний договір, вважаєте, що давно і повністю розрахувались , але на вашу адресу несподівано починають надходити листи щодо кредитної заборгованості в астрономічних сумах перед фінансовою установою. Що робити в цих випадках, і чи варто перераховувати кошти на рахунки, зазначені у таких листах, роз’яснює фахівець Хмельницький місцевий центр з надання БВПД

Ольга Глазунова.

Перш за все ще на стадії укладання договору з фінансовою установою чи пізніше, якщо спір щодо стягнення кредитної заборгованості вже в суді, ви повинні враховувати наступні хитрощі банків:

банк продовжує нарахування заборгованості після погашення кредиту. Йдеться про випадки, коли банківські працівники на словах клієнту кажуть, що він повністю розрахувався за кредитом, але насправді якась мінімальна сума кредитної заборгованості лишається непогашеною, на неї згодом нараховуються відсотки, штрафні санкції, також додаються витрати банку з обслуговування рахунку.

банк нараховує клієнту відсотки та штрафні санкції, що визначені умовами кредитного договору, але з арифметичними чи іншими (нарахування відсотків не на тіло кредиту, а на тіло з відсотками тощо) помилками на користь банку.

банки на порушення вимог частини п’ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», нараховують проценти за користування кредитом і штрафні санкції за час мобілізації боржника, хоча мають інформацію та всі необхідні підтверджуючі документи клієнта на період призову.

клієнту нараховується заборгованість на підставі судових рішень про стягнення кредитної заборгованості з порушенням строків позовної давності.

банк в односторонньому порядку та без повідомлення клієнта змінює відсотки та інші платежі за договором.

банк продає кредитну заборгованість шляхом укладання договору відступлення права вимоги боргу. Клієнт виплачує залишок боргу іншій юридичній особі, а потім дізнається, що рішенням суду угода про відступлення визнана недійсною, і він має сплачувати повторно вже іншій юридичній особі.

стягнення сумнівних заборгованостей банками та іншими фінансовими установами через видання виконавчих написів приватними нотаріусами, які у подальшому направляються на виконання до приватних виконавців.

Як захистити права споживачів фінансових послуг

Якщо банк чи інша фінансова установа порушує законодавство і не дотримується умов кредитного договору, то споживач фінансової послуги може, за відповідних правових підстав, звернутися до суду з позовом чи зустрічним позовом для захисту своїх прав.

За наявності підстав на те, споживачі фінансових послуг можуть обрати такі способи захисту своїх прав, як подання позову про визнання недійсним кредитного договору; про визнання виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення кредитної заборгованості таким, що не підлягає виконанню; про зобов’язання вчинити певні дії (наприклад, здійснити перерахунок заборгованості або повернути надмірно сплачені кошти на рахунок споживача); про зобов’язання утриматися від певних дій; про відшкодування моральної шкоди за наявності такої тощо.

Умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню може тягти за собою відповідальність для винної особи за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Якщо людина дізналася, що їй продовжують нараховувати борги за кредит, важливо своєчасно звернутися за правовою допомогою. Бажано взяти з собою на юридичну консультацію відповідні документи (кредитний договір, банківську виписку по кредиту, отримані ухвали суду і позовні заяви, листи банку тощо). Вам підкажуть, як правильно обрати спосіб захисту своїх прав, за потреби допоможуть правильно скласти заяву чи скаргу до банку.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Гендерна рівність займає центральне місце у системі прав людини та серед цінностей Організації Об’єднаних Націй (ООН). Одним з фундаментальних принципів Статуту ООН, який було прийнято світовими лідерами у 1945 році, є «рівні права чоловіків та жінок», а також захист та просування прав жінок, як відповідальність кожної держави.

Сьогодні для України, як і в багатьох інших країн світу, важливою є тема забезпечення рівних прав для жінок та чоловіків у сфері праці. Свобода від дискримінації – одне з основних прав людини, необхідних для вільного вибору працівником місця роботи, повноцінного розвитку власних можливостей й отримання гідної оплати.

Чи можемо ми стверджувати, що на ринку праці є гендерна рівність?

Згідно з даними досліджень Міжнародної організації праці, у світі немає жодної країни, де б жінки заробляли стільки ж, скільки чоловіки, але слід зазначити, що найбільших успіхів у подоланні гендерної нерівності досягли країни Північної Європи.

Чинним законодавством України передбачено, що держава гарантує громадянам захист від дискримінації у сфері зайнятості, зокрема за ознаками статі. Жінкам та чоловікам, які звертаються до державної служби зайнятості, надаються однакові послуги. В інформації про вакансії забороняється пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).

Однак уже під час першої співбесіди роботодавець нерідко запитує про наявність дітей, про наміри жінки народити дитину, не вважаючи це порушенням норм закону.  Проблемою для багатьох роботодавців є також перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною. Пояснення, з одного боку, цілком логічне: бізнес надто мобільний і за час, який жінка перебувала вдома, багато чого змінилося. Тому нерідко жінці після декретної відпустки пропонують іншу посаду, подекуди з меншою заробітною платою. Керуючись стереотипом про те, що працівнику з дитиною не надто «раді», маючи страх зовсім втратити посаду (бо попереду можливі лікарняні), жінка погоджується на роботу всупереч власним інтересам…

Роботодавці не повинні дивитись на права жінок виключно крізь призму фінансових витрат. Лише усвідомивши важливість розвитку вітчизняного трудового потенціалу (представників як жіночої, так і чоловічої статі), країна може вважатися цивілізованою.