Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг , які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги. Тож яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги

За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:

Стягнення пені.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Припинення надання комунальних послуг.

Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах , інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно , крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Детальніше про кожен з цих видів відповідальності за несплату послуг ЖКГ, а також які зміни щодо цього внесено на період дії карантину – читайте у лінку: https://bit.ly/3mtEmUU

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

З того часу, як на початку 2020 року пандемія COVID-19 перетворилася на кризу світового масштабу, вона спричинила глибокий вплив на всі сфери життя. Пандемія торкнулася майже кожного аспекту світу праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків щодо безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), що виникли внаслідок ужиття заходів з ослаблення поширення вірусу. Зміщення в бік нових форм організації праці, зокрема масштабний перехід на дистанційну роботу, наприклад, створило багато можливостей для працівників, але викликало потенційні ризики щодо БЗР, зокрема психосоціальні ризики та ризики насильства.

У 2021 році Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі присвячений залученню потенціалу елементів системи БЗР, визначених у Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та здоров’ю на роботі (№ 187). У доповіді до Всесвітнього дня висвітлено питання про те, як нинішня криза демонструє важливість зміцнення систем БЗР, включно зі службами безпеки та охорони здоров’՚я на роботі, як на національному рівні, так і на рівні підприємств.

МОП скористається цією можливістю для покращення обізнаності та стимулювання діалогу щодо важливості створення стійких систем БЗР та інвестування коштів у них, для чого будуть висвітлені як регіональні, так і національні приклади зменшення і попередження поширення COVID-19 на робочому місці.

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

У зв’язку із чисельними публікаціями в ЗМІ щодо змін у законодавстві з 30 червня 2021 року, відповідно до яких в Україні будуть оплачуватись лише лікарняні, видані на час проходження реабілітаційного лікування, повідомляємо.

Законом України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, норми якого набувають чинності 30.06.2021, серед іншого, було внесено зміни до статті 22 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Так, у новій редакції закону було передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності на період реабілітаційного лікування, у той час як звичайні захворювання та травми – виключені з підстав для надання допомоги за лікарняними.

Від початку у наших коментарях на запити засобів масової інформації, застрахованих осіб, лікарів і роботодавців ми звертали увагу – внесені зміни мали на меті розширення страхових випадків періодом реабілітаційного лікування. Крім того, не було внесено змін до частини другої статті 22 базового Закону, у якому також йде мова про надання допомог по тимчасовій втраті працездатності в разі хвороб і травм.

Наразі відповідні законопроекти, які усувають зазначену помилку, вже зареєстровані і проходять стадію погодження. Фонд соціального страхування України продовжить забезпечувати страховий захист на випадок хвороби, травми, самоізоляції від COVID-19 тощо – як до, так і після 30 червня.

Пресслужба виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України