Процедура, умови нарахування та виплати допомоги по безробіттю визначені статтями 22, 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) (посилання на нормативний документ, розміщений на  офіційному сайті ВРУ) та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624 (далі – Порядок № 624).

Зокрема, частиною першою статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Держреєстр), розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі – Порядок № 1266), залежно від страхового стажу: до 2 років – 50%; від 2 до 6 років – 55%, від 6 до 10 років – 60%, понад 10 років -70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків; надалі – 70 відсотків.

Порядком № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 р. № 439) передбачено, що середня заробітна плата обчислюється центрами зайнятості з використанням даних Держреєстру.

Відповідно пункту 10 розділу ІІ Порядок № 624, якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, який є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Якщо у вас є питання, звертайтеся до фахівців Коломацької районної філії Харківського обласного центру зайнятості, які нададуть Вам детальну інформацію (тел. 5-64-89, 5-66-41)

Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими повернула до переліку підстав для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соціального страхування України випадки хвороб і травм.

Відповідний Закон України «”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності)» Парламент прийняв 13.04.2021, він вводиться у дію з 30.06.2021.

Нагадаємо, раніше Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», норми якого набувають чинності 30.06.2021, серед іншого, було внесено зміни до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Так, у новій редакції закону було передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності на період реабілітаційного лікування, у той час як звичайні захворювання та травми – виключені з підстав для надання допомоги за лікарняними.

Фонд соціального страхування України продовжить забезпечувати страховий захист на випадок хвороби, травми, самоізоляції від COVID-19 тощо – як до, так і після 30 червня.

Пресслужба виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України

Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг , які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги. Тож яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги

За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:

Стягнення пені.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Припинення надання комунальних послуг.

Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах , інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно , крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Детальніше про кожен з цих видів відповідальності за несплату послуг ЖКГ, а також які зміни щодо цього внесено на період дії карантину – читайте у лінку: https://bit.ly/3mtEmUU

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid