Визнання особою без громадянства: особлтивості документування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 50 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170
Ким бути? На кого навчатися? Професій тисячі, а обрати потрібно тільки одну. Як знайти серед тисяч професій ту єдину, яка стане справою життя? Саме ці питання хвилюють випускників та їх батьків з року в рік. На думку психологів, ключовими факторами, які необхідно враховувати у виборі професії, є психологічні схильності, здібності та професійні інтереси особистості, а також запит ринку на конкретних фахівців.
Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані «професійно важливі якості», певні здібності. Наприклад, для того, щоб працювати з людьми потрібно мати хороші вербальні (мовні) здібності, вміти встановлювати і підтримувати ділові контакти, розуміти стан людей, впливати на інших, проявляти витримку, спокій і доброзичливість. Технічні професії вимагають від працівника високого рівня розвитку наочно-образного мислення, просторових уявлень, технічної поінформованості та кмітливості, хороших рухових навичок, спритності. Та кожна професія вимагає від людини певних здібностей, знань, умінь і якостей. Іншими словами, варто шукати точку, де «хочу» і «можу» людини зустрічаються з «треба» навколишнього світу. І якщо про популярні професії дізнатися нескладно, то, щоб розібратися з собою, бажано спиратися на об’єктивні дані, надати які може якісний тест на профорієнтацію з розшифруванням результатів профконсультантом.
Літо. Зараз тривають канікули. А це означає, що для сучасної молоді є достатньо часу не лише для якісного відпочинку, а також і для розширення свого кругозору у світі професій і пізнання себе.
Чекаємо на Вас!
МІСЦЕ ВІДКРИТТЯ СПАДЩИНИ
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.
Якщо останнє місце проживання спадкодавця було на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріусу подається відповідна заява спадкоємця.
У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.
ПРАВО НА СПАДКУВАННЯ
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці за законом почергово.
Черги спадкування:
Перша черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.
Четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
П’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.
Крім того, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ АБО ВІДМОВА ВІД ЇЇ ПРИЙНЯТТЯ
Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Неповнолітня особа (яка досягла чотирнадцяти років) має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву від імені малолітньої особи або недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
СТРОК ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:
Позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (наприклад: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).
Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ
Заява про прийняття спадщини подається нотаріусу, який працює в державній нотаріальній конторі (державний нотаріус) або займається приватною нотаріальною діяльністю (приватний нотаріус) за місцем відкриття спадщини.
У населених пунктах де немає нотаріусів, заява про прийняття спадщини подається уповноваженій на вчинення нотаріальних дій посадовій особі органу місцевого самоврядування.
ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ
Документи, які необхідно подати для прийняття спадщини:
СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви
спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців
з дня відкриття спадщини.
ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ
Об’єкти спадщини, з метою оподаткування поділяються на:
При цьому об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлено та другого (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері із боку батька, онуки) ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім того за нульовою ставкою оподатковуються:
об’єкти нерухомості; об’єкт рухомого майна, сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення, якщо ці об’єкти спадщини успадковуються особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; об’єкти нерухомості; об’єкт рухомого майна, що успадковуються особою, яка є дитиною-інвалідом;
грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Інші спадкоємці сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь якого об’єкта спадщини, що ними успадковується.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця, який є громадянином іншої держави та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем, який є громадянином іншої держави від спадкодавця-громадянина України оподатковується за ставкою 18 відсотків.
У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката – звертайтеся в відділ «Коломацьке бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по четвер з 08-00 до 17-00, у п’ятницю з 08-00 до 15-45, за адресою: сел. Коломак, вул. Свободи, 8. тел. (05766)56-316.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).