Дозволяється застосування засобів захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію та включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

Застосування засобів захисту рослин повинно здійснюватися згідно з пере     ліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього, які містять науково обґрунтовані регламенти застосування препаратів (норми витрат, кратності обробок, обмеження щодо способу, періоду обробок, строків останньої обробки до збирання врожаю тощо) та є обов’язковими для дотримання всіма фізичними особами та суб’єктами господарювання.

Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин (далі – завчасне повідомлення) за три доби до запланованого їх застосування.

Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.

У разі якщо територія, на якій планується застосовування засобів захисту рослин, знаходиться на адміністративній території двох чи більше органів місцевого самоврядування (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин), завчасне повідомлення подається до всіх таких органів місцевого самоврядування.

    Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію:

• дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин;
• територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га), кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо);
• назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин;
• спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;
• терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин;
• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) для фізичних осіб або повне найменування для суб’єктів господарювання;
• дані для зв’язку з фізичними особами та суб’єктами господарювання (номер телефону та адреса електронної пошти);
• відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин.

Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.

Завчасне повідомлення про використання засобів захисту рослин на одній земельній ділянці (декількох земельних ділянках в одній місцевості) подається кожного разу фізичними особами та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування в разі використання засобів захисту рослин.

Усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.

Як виняток, допускається проведення обробок удень у похмурі та прохолодні денні години з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.

Заборонено обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Під час застосування засобів захисту рослин в умовах закритого ґрунту обробку проводять увечері після закінчення льоту бджіл або бджіл ізолюють у вуликах на строк, передбачений обмеженнями щодо застосування засобів захисту рослин.

До роботи із засобами захисту рослин допускаються особи, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідне посвідчення (допуск), допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 року № 746.

Система надання безоплатної правової допомоги (БПД) запрошує до співпраці активістів, що бажають розвиватися та допомагати жителям свого регіону дізнаватися більше про їхні права.

Переваги участі у проєкті «Волонтер БПД»

Як зазначають організатори, учасники проєкту отримають:

• унікальний досвід співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги;
• можливість покращити власний рівень правових знань, пройти безкоштовне навчання (тренінги, курси, семінари тощо як у сфері волонтерської діяльності, так і в правовій сфері);
• шанс розширити ділові контакти, покращити навички комунікації.

Чим займатиметься параюрист БПД

Завдання визначатимуться з урахуванням їхніх побажань, досвіду роботи, освіти, ділових якостей тощо. Зокрема це може бути:

• інформування населення про безоплатну правову допомогу, сприяння у розміщенні правових матеріалів, комунікація з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та спілками;
• перенаправлення клієнтів до фахівців системи надання безоплатної правової допомоги за допомогою застосунку “Параюристи”.

Хто може стати параюристом БПД

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, є дієздатними та добровільно виявили бажання надавати допомогу, підтримують і розділяють місію, бачення та цінності системи БПД.

Молодь віком від 18 років.

Скільки часу займатиме волонтерська діяльність

Організатори проєкту очікують, що параюристи витрачатимуть на волонтерську діяльність 1–3 години на тиждень або не менше 4-х годин на місяць.

Як стати параюристом БПД

1. Заповнити анкету: https://cutt.ly/hlq3RxH;
2. Пройти дистанційний курс «Основи волонтерської діяльності» та отримати електронний сертифікат: http://academy.legalaid.gov.ua;
3. Пройти співбесіду з представником центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

Якщо співбесіда пройде успішно, центр з надання БВПД укладе з волонтером письмовий договір та видасть посвідчення параюриста.

Детальніше про проєкт «Волонтер БПД» можна дізнатися:

• на сайті системи надання безоплатної правової допомоги за посиланням: https://cutt.ly/vlzStFE;
• або у найближчому центрі з надання БВПД. Знайти найближчий можна на мапі або у переліку центрів.

Необов’язково  мати криміногенне коло знайомих або зухвале ставлення до закону, щоб набути статусу злочинця. Так, в реаліях війни ним можуть стати навіть абсолютно правослухняні громадяни.

Порушити сформований мораллю спосіб життя людей може фізичний примус – дії осіб, які характеризуються особливою жорстокістю, безжальністю та спрямовуються на протиправне втягнення іншої особи у протиправну діяльність.

Як зазначили у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, норми Кримінального кодексу України добре адаптовані до подібних ситуацій. Зокрема стаття 40 скасовує відповідальність за злочин, якщо буде підтверджено тиск на особу, що його вчинила, та її неможливість самостійно приймати рішення.

Відтак, дана норма може убезпечити особу від покарання за діяння, яке її примусили вчинити. Проте, той, хто примушував, абсолютно точно покарання не уникне.

Обізнаність в питаннях дискримінації – це сила в боротьбі з нею.

Намагання змусити іншу людину вписуватися в якісь стандарти, що стосуються зовнішності не є правильним. Це прояв дискримінації, що носить назву «лукізм».

Дійсно, перше враження про людину в більшості випадків базується на її зовнішньому вигляді. Проте оцінювати інших відповідно до власного уявлення про красу – допустимо, поки це не зачіпає чужі почуття та персональні межі. Ба більше, порушення особистого простору в подібних питаннях може мати серйозні наслідки.

Як повідомили у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції, чинним законодавством, зокрема Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.