Чи можливо проведення на ПРРО операції «сторно» у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції при здійсненні видів діяльності, відмінних від торгівлі валютними цінностями за готівку?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію «сторно» лише у  випадках, передбачених Порядком № 547.

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у тому числі у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції), така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція «сторно» не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, виконується реєстрація від’ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

Форма та зміст видаткового чека, його обов’язкові реквізити  затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами і доповненнями.

Чи обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку 2 групи торгівлі виключно продуктами харчування у магазині на території села?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з нормами п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 ? 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дозволяється не застосовувати РРО та/або ПРРО, але з обв’язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

При цьому, для такого виду діяльності встановлений граничний розмір обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

Така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

Такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

Сільськими радами та радами ОТГ прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Чи застосовують з 01.01.2022 року РРО та/або ПРРО фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 групи при наданні інформаційних послуг та здійсненні розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів …

Чи застосовують з 01.01.2022 року РРО та/або ПРРО фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 групи при наданні інформаційних послуг та здійсненні розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що при здійсненні розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, виключно за інформаційні послуги, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Яким чином необхідно підприємцю платнику єдиного податку програмувати найменування товарів в РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Тобто, у випадку торгівлі товарами, які не належать до підакцизної групи, програмування найменування таких товарів здійснюється таким чином, щоб відображати споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікувати належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Ця норма стосується тільки ФОП на єдиному податку, крім тих, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних виробів.

В яких розмірах застосовуються штрафні (фінансові) санкції за порушення використання РРО та/або ПРРО на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану, до ФОП – ЄП, які не є …

В яких розмірах застосовуються штрафні (фінансові) санкції за порушення використання РРО та/або ПРРО на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану, до ФОП – ЄП, які не є платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), згідно з яким, відбулися зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) на період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України.
Так, відповідно до пункту 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції Закону № 3219) у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим пунктом 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим пунктом 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Центральна влада

Силові структури

Місцева влада

Корисна інформація

Історія краю. Мазепа

Контакти

https://opusiptv.com/ - SEO -

istanbul avukat