Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до абзаців першого-третього пункту 1 підрозділу 1 розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) відображення в інформаційній системі відомостей про надані платникам розстрочення (відстрочення) здійснюється у такому порядку:

про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) – відповідно до статті 100 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків;

про розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати платежів до бюджетів (заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) – відповідно до законодавства, яким передбачено надання такого розстрочення (відстрочення), у тому числі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно з абзацом першим пункту 100.1 статті 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Надання розстрочень (відстрочень) грошових зобов’язань (податкового боргу) відображається в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) датою проведення в інформаційній системі укладеного договору про розстрочення (відстрочення) відповідними обліковими показниками (операціями) як зменшення суми грошових зобов’язань (податкового боргу) (пункт 1 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Надання розстрочень (відстрочень) заборгованості зі сплати єдиного внеску відображається згідно з рішенням про розстрочення (відстрочення) та відповідним графіком погашення розстрочених (відстрочених сум) в ІКП датою проведення в інформаційній системі такого укладеного графіка відповідними обліковими показниками (операціями), як зменшення суми відповідної заборгованості (пункт 2 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Пунктом 3 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 визначено, що під час надання розстрочення (відстрочення) в ІКП відбувається зменшення сум, які підлягають розстроченню (відстроченню), з урахуванням хронології виникнення:

основного платежу (податкового зобов’язання) – у першу чергу;

штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) – у другу чергу;

пені, нарахованої відповідно до статті 129 розділу II ПКУ, та процентів за користування розстроченням (відстроченням)/пені, нарахованої відповідно до статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» – у третю чергу.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) або складеним на підставі рішення, прийнятого з метою виконання спеціального закону або рішення суду.

Погашення суми розстрочення (відстрочення) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

Пунктом 5 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 передбачено, що під час нарахування чергових часток розстрочених (відстрочених) сум відповідно до хронології виникнення в ІКП відбувається нарахування:

у першу чергу – розстроченого (відстроченого) основного платежу (податкового зобов’язання);

у другу чергу – розстрочених (відстрочених) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

у третю чергу – розстроченої (відстроченої) пені та/або процентів за користування розстроченням (відстроченням);

у четверту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань/пені на суму податкового боргу за період до початку дії розстрочення (відстрочення) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу;

у п’яту чергу – процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Під час нарахування чергової частки розстрочення (відстрочення) податкового боргу в інформаційній системі відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу відповідно до статті 129 розділу II ПКУ та розраховується штраф відповідно до статті 126 розділу II ПКУ (пункт 6 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5).

Відповідно до пункту 7 підрозділу 2 розділу VI Порядку № 5 під час погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) у день його (його частини) фактичного погашення за весь період користування розстроченням (відстроченням) в інформаційній системі здійснюється нарахування процентів за користування таким розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), відображається в ІКП операціями з нарахувань суми процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів розпочинається наступного календарного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного календарного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) та здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини), крім випадку несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором про розстрочення (відстрочення).

У разі несплати залишку розстроченої (відстроченої) суми в останній термін нарахування за договором, нарахування процентів здійснюється у день закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення).

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум нарахованої пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу та процентів за користування розстроченням (відстроченням) у разі розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів.

Державна податкова служба інформує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

 Люди з низьким доходом* мають право на усі послуги системи безоплатної правової допомоги для вирішення будь–яких життєвих питань.
Часом бар’єром для відстоювання власних прав у суді може стати нестача коштів для залучення юриста чи адвоката.
Тож ці люди можуть отримати безоплатно послуги з представництва інтересів у судах, інших установах та перед іншими особами тощо.
 Ми надаємо правову допомогу для вирішення різних життєвих питань, наприклад:
 Оскарження дій чи бездіяльності органів влади
 Оформлення чи перерахунку пенсії, інших соціальних виплат, пільг
 Виправлення помилок у нарахуваннях за комунальні послуги
 Визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням
 Розлучення, аліментів, спадщини та багатьох інших
 Можливість відстоювати свої права у суді може покращити якість життя людей з низьким доходом та забезпечити їхнє право на доступ до правосуддя.
 *Середньомісячний дохід вважається низьким, якщо не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму (у червні 2023 року для працездатних людей — 5368 грн, для непрацездатних — 4186 грн).

 Насамперед проконсультуватися з юристом з конкретного правового питання або ж отримати роз’яснення законодавства чи фахову пораду щодо певних документів, які надали юристу на розгляд; допомогу в написанні скарг, заяв або інших непроцесуальних документів; за умови приналежності клієнта до визначених законодавством категорій осіб – і вторинну правову допомогу, тобто поміч у складанні процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в суді.

 Система БПД працює, щоб кожен, хто потребує правової допомоги, міг безперешкодно її отримати. А завдяки розгалуженій мережі бюро правової допомоги в Україні правничі послуги доступні навіть для мешканців невеликих міст та селищ.

 Водночас у населених пунктах, де немає бюро правової допомоги, юристи організовують консультаційні пункти доступу до БПД.

 Якщо ж людина за станом здоров’я або через життєві обставини не може звернутися до бюро чи консультпункту – фахівці бюро нададуть їй адресну правову допомогу за місцем перебування.

 Адресу найближчого бюро правової допомоги можна дізнатися за посиланням: https://bit.ly/bpd_buro

 Якщо з різних причин ви зараз не можете звернутися до бюро правової допомоги, нагадаємо про інші сервіси системи БПД, за допомогою яких можна отримати допомогу юристів:

 контактний центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103, дзвінки безкоштовні.

 проконсультуватися з юристом у телеграм: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Літо… Це чудова пора року, яку всі  з нетерпінням чекають. Літо щедре своїм теплом та сонцем, багате на овочі, фрукти, манить відпочинком біля води. Але саме влітку зростає небезпека підвищеної захворюваності на кишкові інфекції.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група інфекцій, які характеризуються фекально-оральним механізмом передачі, локалізацією збудника в кишечнику людини. Серед інфекційних захворювань особливе місце займають: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками: найпростішими, бактеріями, вірусами тощо. Збудники гострих кишкових інфекцій можуть знаходитись на поверхні різних предметів, овочах, ягодах, фруктах, вони причаїлись і чатують на недбалих. Для всіх кишкових інфекцій характерним є проникнення збудника через рот і розмноження його в шлунково-кишковому тракті людини. З виділеннями хворого збудник потрапляє у зовнішнє середовище: землю, воду, продукти харчування, тощо.

Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий.

Основний шлях передачі збудників інфекцій – харчовий, коли зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки.

Водний шлях передачі збудників інфекцій реалізується значно рідше, в основному через забруднення питної води внаслідок аварій на водопровідних та каналізаційних мережах, підтоплення шахтних колодязів під час дощових паводків та повеней.

При контактно-побутовому шляху передачі збудник інфекції може передаватися через забруднені руки, предмети домашнього вжитку (білизна, рушники, посуд, іграшки тощо).

Отже основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання.

Основними проявами кишкових інфекцій на які слід звернути увагу є: загальна слабкість, поганий апетит, блювота, пронос, болі в животі, головний біль, підвищення температури тіла.

Сприйнятливість людей до кишкових захворювань доволі висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що у малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.

Щоб вберегти себе від захворювань кишковими інфекціями, необхідно:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
• мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
• користуватися індивідуальним посудом;
• запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
• регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
• окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
• для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо);
• добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і рибу;
• дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години);
• використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел, вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
• використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко;
• мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
• не вживати продукти по закінченню терміну придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
• не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
• не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця тощо;
• не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
• уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.

УВАГА: при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертайтесь за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень. Особливо це стосується дітей раннього віку.

Пам’ятайте!

Тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог (особливо в групових осередках) дає можливість уникнути харчового отруєння та зараження  кишковими інфекціями.

Бережіть себе, своїх дітей, свою родину! Будьте здорові!

Богодухівське районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Харківській області