Спалювання рослинності – це небезпечно!

Кожного року по завершенню сезонних польових робіт  українські села та містечка поглинає суцільний дим. Це наші українські дбайливі господарі щоосені спалюють на своїх городах, полях та присадибних ділянках усе бадилля, бур’яни, листя, траву, дрібне сміття та інші відходи. І так з року в рік. Спалювання перетворилося мало не на обов’язок, що передається із покоління в покоління, бо “куди ж мені це подіти?!”.

А тим часом з кожним роком в Україні зростає сумна статистика різноманітних захворювань: від різноманітних видів алергій до онкології. І люди навіть не усвідомлюють, що вбивають себе самі.

Під час згоряння однієї тони рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг (!) мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Наприклад, з тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. У димі багать  з опалого листя також дуже високий вміст сполук свинцю, ртуті й інших важких металів. Присутній в ньому і діоксин – один із найпідступніших отрутохімікатів, відомих  людству. Потрапивши в організм людини, діоксин довгий час зберігається в ньому завдяки своїй хімічній стійкості і здатності поглинатися жировими тканинами, в яких він і відкладається. Період напіврозпаду діоксину в організмі людини – 7-11 років!

Короткочасна дія на людину високих рівнів діоксину може призвести до патологічних змін шкіри, а також до змін функції печінки. Тривала дія призводить до ушкодження імунної системи, нервової системи, ендокринної системи і репродуктивних функцій.

Крім того, на городах сьогодні чи не кожен обробляє рослини пестицидами, засобами від шкідників. Уявіть, який «букет» хімічних сполук  вивільняється у повітря під час спалювання бадилля, листя, трави.

Потрапляння пестицидів в організм людини викликає утруднення дихання, ураження центральної нервової системи, сильний головний біль, розлади шлунку та підвищення температури, а також може спровокувати розвиток алергічних реакцій.

З листям, як правило, спалюють і безліч різноманітного дрібного сміття, наприклад, поліетиленові пакети чи пластик, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі та кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми утворюється канцерогенна сажа і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання.

Отже, спалювання трави та інших відходів несе для здоров’я безліч небезпек, завдає жорстокий удар і  по екології: гинуть рослини, звірі, плазуни, земноводні та комахи, дим від вогнищ утворює смоґ, відбувається посилення “парникового ефекту”, який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.

У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими самі, без “допомоги” підпалів. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої порослі. Це стосується і гілок, що також згодом перегнивають. Якщо люди вважають, що підпалюючи стару траву та бадилля, таким чином допомагають природі – вони просто сліпо обманюють самі себе.

Дим від вогнищ може утворювати смоґ і надовго зависати у повітрі. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. А задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.

Спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо зайці, їжаки та жаби. За сильної трав’яної пожежі гинуть майже всі тварини, які живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту.

Під час спалювання трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту та роблять його пухким.

При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.

У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Після підпалів виживає лише найбільш стійка та невибаглива трава – переважно, бур’яни, а отже спалювання трави завдає непоправної шкоди власному господарству.

Кожному необхідно усвідомити основне правило: “Спалювання рослинності – шкідливе і небезпечне!”. Боротися із ним необхідно кожному, починаючи із себе, власної сім’ї, сусідів та друзів.

На час воєнного стану спалювання рослинності можуть прирівнювати до диверсій. Це передбачає кримінальну відповідальність.

Масштабні вогнища можуть розцінювати як подання світлових сигналів ворогу. Водночас задимлення обмежує видимість та огляд місцевості бійцями Збройних Сил України та територіальної оборони.

Рятувальники, які виїжджають на такі виклики, навіть у відносно мирних областях, фактично, змушені використовувати резерви не за призначенням, а тому можуть просто не встигнути туди, де справді буде потрібна термінова допомога.

3 березня 2022 року  парламентом  внесені зміни до Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, спрямованих на послаблення держави, додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.

За самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, що заборонене в Україні, громадянам загрожує штраф, розміром від 3 060 до 6 120 грн, а для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн. За ті ж дії, вчинені на території заповідників, паліям загрожує штраф у розмірі від 6 120 до 12 240 грн.

Якщо Вам не байдуже, яким повітрям нам дихати – не залишайтесь осторонь цієї проблеми та використовуйте інші способи утилізації сухої рослинності, її залишків, опалого листя! Одним із методів утилізації опалого листя і відмерлих трав’яних залишків є компостування – розкладення рослинних залишків без доступу кисню  з утворенням компосту – більш-менш однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив протягом  чотирьох років.

Ми  сподіваємось, що  прочитавши цю статтю, Ви усвідомите всю шкідливість, яку приносять навколишньому середовищу й здоров’ю людини, паління опалого листя та рослинних решток городництва.

Не забувайте – Ви частина суспільства! За парканом Вашого подвір’я дихають і хворіють люди.

Давайте разом збережемо наше з Вами здоров’я та повітря яким ми дихаємо!

 

Богодухівське районне управління Головного управління

                Держпродспоживслужби в Харківській області                    

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Центральна влада

Силові структури

Місцева влада

Корисна інформація

Історія краю. Мазепа

Контакти

https://opusiptv.com/ - SEO