17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою офіційно встановлений рішенням 49-ї сесії Генасамблеї ООН від 30 січня 1995 року. Дата цього дня була обрана до річниці прийняття конвенції по боротьбі з опустелюванням. Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності – розширення опустелювання, падіння, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі. Опустелювання розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних та антропогенних чинників. 17 червня 1994 року була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням, тому міжнародна спільнота відзначає в цей день Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Головною причиною (приблизно 75%) опустелювання в світі вчені виділили людську діяльність, а саме чотири види діяльності людини: надмірна культивація земель; перевипас; вирубування лісів; зрошення з порушенням норм і вимог.

Попри всю світову славу українських чорноземів, проблема опустелювання для нашої країни також є актуальною, хоча проявляється вона переважно на півдні країни – в областях степової зони. Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія, забруднення, підтоплення територій.

На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу, включаючи Україну. Цей день має на меті привернути увагу до стану агроландшафтів планети.

Мета цього Дня – звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби з опустелюванням і засухою в природі. Цей процес змушує бити тривогу багатьох вчених, оскільки він загрожує навколишньому середовищу нашої планети.

Варто відмітити, що до найбільш ефективних заходів щодо боротьби с опустелюванням слід віднести: збільшення лісистості; розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни; встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів. Також не варто забувати про те, що згідно Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Ми повинні пам’ятати про те, що питання охорони земель в умовах загострення екологічної ситуації в Україні має стати одним з найважливіших напрямків державної політики, оскільки поліпшення стану землі відкриває значні резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечує суттєве оздоровлення екологічних умов життя людини.

Двома мінімальними розмірами заробітної плати на місяць з арештованого рахунка відтепер, на період дії воєнного стану, зможуть користуватися фізичні особи – боржники.

Нагадаємо, днями набрали чинності зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану». Новели передбачають, що тимчасово, на період дії воєнного стану фізособи-боржники зможуть здійснювати видаткові операції з одного з арештованих рахунків в одному банку в межах двох мінімальних розмірів зарплати на місяць (наразі розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 6 700 гривень).

Ця сума може бути використана протягом місяця, вона не є накопичувальною. Відповідна норма діє незалежно від розміру заборгованості за виконавчим документом.

Важливо! Для визначення такого рахунку боржнику обов’язково потрібно звернутись до державного виконавця, який наклав арешт, з відповідною заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Актуальні контактні дані відділів ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – за посиланням:  https://www.sumyjust.gov.ua/terytorial-ni-pidrozdily/viddily-derzhavnoyi-vykonavchoyi-sluzhby/

За інформацією

Східного міжрегіонального

управління Міністерства юстиці

Евакуація чи рідний дім, український паспорт чи папірець країни-агресора – складний вибір, який в умовах війни постає перед багатьма. Причиною для сумнівів є лише беззаконня, яким рф руйнує життя наших громадян.

Охочі зберегти своє місце проживання іноді змушені існувати в умовах, які диктує ворог. Примусова паспортизація залишається у переліку головних проблем на тимчасово окупованих територіях. Так, шляхом погроз, шантажу та насилля злочинні адміністрації схиляють населення до зміни громадянства. Щоб отримати згоду в найкоротший термін, людей відключають від електромережі, виселяють з житла, позбавляють майна, соціальних виплат тощо.

Примусова паспортизація є одним із безлічі злочинів, які кояться представниками рф на території незалежної держави. Офіційного визнання такі документи ніде не отримають. Українці мають бути обачливими та пам’ятати, що за добровільне сприяння ворогу в русифікації населення передбачена правова відповідальність. Виключенням є випадки, коли від зміни паспорта залежить збереження умов для виживання.