ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДАНСТВА
Згідно з статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» іноземний найманий працівник – іноземець або особа без громадянства, який/яка працює за трудовим договором в українського роботодавця згідно із законодавством України.
Порядок працевлаштування
Роботодавці України мають право застосувувати працю іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Дозвіл роботодавець може отримати для таких категорій осіб, як:
- відряджені іноземні працівники;
- внутрішньокорпоративні цесіонарії;
- іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства.
При отримання дозволу роботодавець повинен забезпечити виплати заробітної плати у розмірі не менш як:
- п’ять мінімальних заробітних плат – іноземцям та особам без громадянства – найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти;
- десять мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.
Слід враховувати, що вимоги до мінімальної заробітної плати не застосовуються у разі отримання дозволу на застосування праці осіб, які відносятся до особливих категорій іноземців та осіб без громадянства, котрі претендують на працевлаштування в Україні, а саме:
1) іноземні високооплачувані професіонали (їх праця може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи);
2) засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
3) випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
4) іноземні працівники творчих професій;
5) іноземні ІТ-професіонали.
Дозвіл на працевлаштування особливих категорій іноземців та осіб без громадянства видається на строк дії трудового договору (контракту), але не більш як на три роки.
Для отримання дозволу роботодавець подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву та перелік документів, передбачений статтею 422 Закону України „Про зайнятість населення” (далі-Закон).
Строк розгляду заяв про видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства становить сім днів з дня отримання відповідної заяви.
Відмова у видачі дозволу з підстав, не передбачених статтею 42-9 Закону, не допускається. Рішення про відмову у видачі дозволу повинно містити перелік та опис підстав (обґрунтування) для відмови.
Розмір плати за видачу дозволу залежить від строку його дії та розраховується в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи. Згідно ст. 42–4 Закону розмір плати становить:
– для дозволів, що видаються на строк від одного до трьох років – шість прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
– для дозволів, що видаються на строк від шести місяців до одного року включно – чотири прожиткові мінімуми для працездатних осіб;
– для дозволів, що видаються на строк до шести місяців – два прожиткові мінімуми для працездатних осіб.
Відповідно до ч.6 ст.42 Закону роботодавці мають право працевлаштовувати трудових мігрантів без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства у випадках щодо:
1) іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців та осіб без громадянства, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
4-1) осіб, яких визнано особами без громадянства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
12) інших іноземців та осіб без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У випадку порушення встановленого законом порядку працевлаштування іноземців та осіб без громадянства передбачена відповідальність.
Відповідно до ч. 5 статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено накладення штрафів на роботодавця у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства:
- на умовах трудового або іншого договору без дозволу, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
- на інших умовах, ніж ті, що передбачені дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
У разі якщо Ви маєте додаткові питання по цій статті чи ваші права порушують, або Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте коштів на адвоката – звертайтеся в відділ «Коломацьке бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по четвер з 08-00 до 17-00, у пятницю з 08-00 до 15-45, за адресою: сел. Коломак, вул. Свободи, 8. тел. (05766)56-316.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
