2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон).

Зокрема, Законом регламентовано гнучкі форми організації праці, що передбачає гнучкий режим робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ) – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Тобто окремий працівник (група працівників) може працювати за індивідуальним графіком роботи, який відрізняється від загального графіка роботи підприємства, установи, організації.

Відповідні норми закріплено в оновленій статті 60 КЗпП України.

Про такий графік роботи можна домовитись (як при прийнятті на роботу, так і згодом) на визначений строк або безстроково, в усній або письмовій формі.   Порядок та умови ГРРЧ доцільно визначити в правилах внутрішнього трудового розпорядку.

ГРРЧ може застосовуватися в різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування та відпочинок, залежно від специфіки роботи, можливостей та/або бажання працівника, інших обставин (нерівномірного завантаження працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня або виходить за його межі; сімейних обставин працівника; значної віддаленості місця роботи від місця проживання, навчального закладу дитини, лікувальної установи тощо).

Такий режим роботи є альтернативою ненормованому робочому часу, якщо виробничі процеси дозволяють надання працівникам вільного від роботи часу для відпочинку чи вирішення особистих питань з відсутністю їх у цей час на робочому місці. Працівник частину робочого часу перебуває на території підприємства (установи, організації) з підляганням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а іншу – визначає на свій розсуд.

За таких умов передбачено лише обов’язок працювати упродовж встановленої кількості робочих годин, наприклад, 8 годин на день, чи в цілому 40 годин на тиждень. Роботодавець, в свою чергу, має забезпечити достовірний облік робочого часу.

Робочий час при ГРРЧ складається з трьох частин:

1️. фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки;

2️. змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3️. час перерви для відпочинку і харчування.

Тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою порівняно з тривалістю робочого дня, встановленою правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

При багатозмінній організації роботи, а також у разі безперервного виробництва та у інших випадках, які передбачають обов’язкову присутність працівника в чітко визначені правилами внутрішнього трудового доцільність застосування ГРРЧ визначається роботодавцем.

При цьому, Закон передбачає, що у разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким визначено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 КЗпП України не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Порушують ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах,  і не маєте грошей на адвоката  – звертайтеся в відділ «Коломацьке бюро правової допомоги» Богодухівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п’ятницю з 08-00 до 17-00,  за адресою: сел. Коломак, пров. Свободи, 8. тел. (05766)56-316.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Шановні дорослі! Слід пам’ятати, що наразі навчальні заклади закриті на карантин, тож вільного часу у дітей вдосталь і вони проводять своє дозвілля так, як вважають за потрібне. Але така поведінка може призвести до травмування, опіків, інших нещасних випадків, порушень чинного законодавства.

Безпечний карантин – справа спільна. Енергетики звертаються до батьків з проханням провести відповідну роз’яснювальну роботу з дітьми та довести до їх відома інформацію про небезпеку необережного поводження з електрострумом. Адже, дотримуючись простих правил електробезпеки, разом ми здатні зберегти життя та здоров’я нашим дітям. Давайте разом пригадаємо правила безпечної поведінки вдома та поблизу енергетичного обладнання.

Завжди знаходьте час і пояснюйте дітям, що електроенергія хоч і вірний помічник у праці і побуті, однак вона може стати небезпечною для життя людини, якщо нею неправильно і недбало користуватися.

Правила електробезпеки вдома:

НЕ МОЖНА бавитись з електроприладами, встромляти пальці або будь-які предмети в розетку!

НЕ МОЖНА наливати воду у ввімкненні в електромережу чайники, праски, кавоварки!

НЕ МОЖНА витирати електричні прилади та проводи, штепсельні розетки та вимикачі мокрою ганчіркою!

НЕ МОЖНА ставити електроприлади поряд із диваном, ліжком, шторами тощо!

НЕ МОЖНА залишати без нагляду ввімкнені електроприлади!

НЕ МОЖНА вмикати одночасно до однієї розетки велику кількість електроприладів!

НЕ МОЖНА вмикати несправні електроприлади!

НЕ МОЖНА затискати електропроводи дверима, віконними рамами!

НЕ МОЖНА підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки!

НЕ МОЖНА доторкатися до кабелів або проводів, ізоляція яких пошкоджена!

НЕ МОЖНА користуватись електроприладами, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію!

НЕ МОЖНА витягати за шнур вилку з розетки!

НЕ МОЖНА самостійно розбирати чи ремонтувати електроприлади!

ОБОВ’ЯЗКОВО слідкуйте за тим, щоб після використання електроприладу, він був вимкнутий з розетки. Йдучи з дому, вимикайте електроприлади!

Відпускаючи дітей на прогулянку, поясніть їм, чому електрообладнання – це небезпечно. Переконайтесь, що Ваші діти знають основні правила електробезпеки на вулиці поблизу енергетичного обладнання:

1. Не можна залазити на опори ліній електропередачі чи дахи будівель, до яких підведені електропроводи.
2. Не можна розміщувати ігрові майданчики, а також проводити ігри під повітряними лініями та біля електричних установок. Під лініями електропередачі не можна запускати повітряного змія, оскільки порив вітру легко заплутує його в проводах, і дитині закортить дістати іграшку з ліній електропередачі.
3. Рибалити під лініями не можна, оскільки закидання вудки під проводами може спричинити коротке замикання і призвести до ураження людини електричним струмом.
4. Не можна направляти струмінь води на проводи ліній електропередачі, що знаходяться під напругою, оскільки вода є провідником струму, і такі дії призведуть до ураження.
5. Не можна залізати на дерево та зривати плоди з дерев, що ростуть під електропроводами, особливо з допомогою металевих предметів, оскільки між гілками може ховатись обірваний провід, який передає струм.
6. Не можна обрізати чи обламувати гілки на таких деревах, адже можна випадково зачепити та обірвати провід.
7. Не можна кидати будь-які предмети на електропроводи, вони можуть обірватись і, впавши на землю, уразити струмом.
8. Заборонено розпалювати багаття безпосередньо під електропроводами. Вогонь пошкоджує провід, роблячи його крихким, і збільшує ризик обривів.
9. Заборонено проникати на територію підстанцій із трансформаторами з будь-яких причин. Не можна гратись близько біля огорожі підстанції, адже лише енергетики знають, як влаштоване електрообладнання і звідки чекати небезпеки.
10. Ні в якому разі не можна наближатись до обірваного проводу (мінімальна відстань наближення – 8 метрів).

Наголосіть дітям: У разі виявлення обірваного проводу лінії електропередачі або відчинених дверей електроустановки еобхідно негайно повідомляти дорослих! Не вживати будь-яких самостійних заходів, якщо виявили постраждалого від дії електричного струму! Допомогти можуть тільки професіонали – енергетики або рятувальники!

Ви помітили обірвані проводи!? Організуйте охорону місця пошкодження та негайно викликайте енергетиків АТ “Харківобленерго” за цілодобовим телефоном кол-центру: 057-34-24-413, 067-23-40-413, 063-05-40-413, 050-05-40-413 (м. Харків та Харківська область), а при необхідності викликайте службу порятунку – 101 чи швидку медичну допомогу – 103.

Батькам слід пам’ятати: чим молодша дитина, тим рідше і на меншу кількість часу її можна залишати одну. Незалежно від віку, не можна залишати дитину без нагляду на ніч або на цілий день. Батьки мають обов’язки щодо збереження як життя, так і здоров’я своїх дітей, і виконувати їх мають у повному обсязі, тим більше, що норми чинного законодавства дозволяють батькам знаходитися з дітьми на період карантину. Бережіть себе та своїх дітей!

З метою упередження випадків вчинення домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми під час проведення на усій території України карантину управління соціального захисту населення Коломацької районної державної надає контактні дані спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі

Світлана Голобородько, головний спеціаліст сектору з питань праці та зайнятості населення управління соціального захисту населення Коломацької районної державної адміністрації