ЗМІНИЛАСЯ НАЗВА ВУЛИЦІ: ЧИ ПОТРІБНО ПЕРЕОФОРМЛЮВАТИ ДОКУМЕНТИ?

Упродовж останнього часу у багатьох містах 🇺🇦України були змінені назви вулиць, провулків, проїздів. За підтримки громадськості вулиці, названі іменами діячів ☠️сусідньої держави-агресора, отримують нові назви, в тому числі і імена Героїв України, а міські, сільські і селищні ради відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» приймають рішення про перейменування.
У зв’язку з цим багатьох турбує питання, чи потрібно вносити зміни в ті чи інші 📄📄📄документи.
🟩 Чи потрібно змінювати місце реєстрації?
Законодавство не передбачає обов’язку вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Перереєстрацію місця проживання особи можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає безпосередня потреба.
Варто зазначити, що на сьогодні реєстрація чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, та законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Ці відомості за бажанням особи вносяться до відповідних документів, що містять відомості про місце проживання/перебування.
🟩 Чи обов’язково вносити зміни до документів на нерухомість?
Документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними у випадку зміни назви вулиці, на якій вони розташовані.
У випадку перейменування вулиці, на якій розміщена нерухомість, українським законодавством не передбачена необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно, зокрема свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, дарування тощо.
Водночас, у разі потреби, власник майна, стосовно якого відбулися зміни, має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін. Наприклад, у разі потреби купівлі-продажу чи дарування нерухомості. Отож, якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.
🟩 Чи потрібно змінювати відомості про місцезнаходження юридичної особи?
Зміна відомостей про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Перейменування вулиці місцезнаходження юридичної особи є зміною місцезнаходження юридичної особи, що передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо.
Водночас законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцезнаходження, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів благодійних організацій та юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

ПРОСТІЙ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ. У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

В умовах воєнного стану відбуваються швидкі зміни законодавчих норм. Не обійшлося і без змін у трудовому законодавстві. Розповідаємо, що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У чому різниця:

– Підстави запровадження:

простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;

призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;

– Тривалість:

простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;

призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;

– Суб’єкт прийняття рішення:

рішення про простій приймає роботодавець;

ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;

– Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:

простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;

призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;

– Оплата:

під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;

при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;

– Страховий стаж:

у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;

у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Тетяна Михайленко: Фонд не припиняв виплати ні на день з початку війни

Від початку війни фахівці Фонду соціального страхування України не призупиняли роботу ні на день, часто виконуючи свої обов’язки попри активні бойові дії, тимчасову окупацію та навіть зруйновані будівлі. Про це Тетяна Михайленко, директор виконавчої дирекції ФССУ, розповіла під час робочої зустрічі із заступником голови правління Фонду Наталією Землянською. Участь у зустрічі також взяв заступник директора Максим Рожанковський.

«Починаючи з 24 лютого, Фонд соціального страхування України профінансував лікарняні і декретні допомоги 650 тисячам українців, це понад 3 мільярди гривень виплачених допомог. Не лише не призупинялись, але й були збільшені під час війни страхові виплати для понад 190 тисяч потерпілих на виробництві та їх родин – від початку вторгнення ми виплатили їм вже 2,6 мільярда гривень, і додатково майже 11 мільйонів грн одноразових допомог за кошти державного бюджету», – зазначає Тетяна Михайленко.

Фінансування допомог і страхових виплат в окремих районах ускладнене бойовими діями чи тимчасовою окупацією – Фонд налагоджує роботу кожного відділення індивідуально, адаптуючи їх роботу під змінні обставини, аби продовжувати здійснювати виплати, особливо в найбільш постраждалих регіонах.

«Сам процес проведення виплат відбувається за певною процедурою та містить декілька етапів – і коли один етап випадає, наприклад, відділення не має фізичної можливості працювати в місті, ми не можемо цей етап просто обійти, ми мусимо перелаштувати весь процес. Для цього наші фахівці постійно проводять величезну за обсягами роботу – деколи, щоб провести виплати, потрібно перелаштовувати програмне забезпечення, змінювати процедури. Але співробітники Фонду це успішно роблять, і люди отримують виплати – працівники і потерпілі з Луганщини, Харківщини, Чернігівщини… Завдяки завзяттю наших фахівців з управління у Донецькій області, які під час евакуації з Маріуполя, ще у дорозі, вже виходили на зв’язок і порушували робочі питання у відповідь на наші переймання їх станом, вже в найближчі дні будуть профінансовані допомоги для працівників маріупольських підприємств, зокрема «Азовсталі», – говорить Тетяна Михайленко.

Робота Фонду була адаптована під воєнний стан ще на початку війни, що дозволило проводити оперативну комунікацію як між працівниками у різних куточках України, так і з роботодавцями, застрахованими особами і потерпілими на виробництві. Було оновлено та оприлюднено контактні дані всіх відділень Фонду з інформацією про стан роботи і час прийому, аби забезпечити надання консультацій попри вимушене переведення на дистанційну роботу окремих відділень і часту відсутність можливості забезпечити стаціонарний зв’язок.

«У багатьох випадках наші співробітники оприлюднили свій особистий мобільний номер телефону для зв’язку із застрахованими особами і страхувальниками. А потерпілі на виробництві та їх сім’ї зазвичай мали особисті контакти працівників Фонду ще й до війни. Це було зроблено, щоб непередбачуваний розвиток бойових дій не вплинув на можливість тримати зв’язок і дізнатись про важливі для людей виплати. Ми продовжуємо також публікувати всю оперативну інформацію про стан фінансування у телеграм-каналі, надаємо консультації та допомагаємо в нештатних ситуаціях, яких зараз дуже багато, через усі канали – від особистих прийомів і гарячих ліній до електронних пошт і соцмереж», – розповідає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Хоча Фонд щоденно продовжує здійснювати виплати, сьогодні наявні затримки у строках фінансування лікарняних і декретних допомог – наразі Фондом профінансовано усі лікарняні, прийняті від роботодавців на оплату по 23 березня включно.

«Особливо в умовах війни для людей важливий соціальний захист. Ми це розуміємо як ніхто і щодня працюємо над шляхами вирішення проблеми із затримкою виплат. Бюджет Фонду – це 9,57% від 100% ЄСВ, який сплачується за кожного працівника. По мірі того, як єдиний внесок сплачується, його розподіляють і Фонд отримує кошти на свій рахунок. Ми не тримаємо гроші на рахунку ні дня, одразу всі надходження направляються на виплати. Однак, на жаль, цих коштів недостатньо для повного покриття всіх потреб у видатках на лікарняні, декретні і страхові виплати. Ми розглядаємо всі можливості для вирішення ситуації», – зазначає Тетяна Михайленко.

Також керівний склад виконавчої дирекції Фонду розповів заступниці голови правління про налагодження виплат для евакуйованих працівників – як в межах України, так і за кордоном. Так, для них організовано можливість отримати допомоги напряму від Фонду, якщо роботодавець не має можливості подати заяву-розрахунок через бойові дії. А застраховані особи, страховий випадок яких настав після виїзду за кордон, отримали можливість відкрити електронний лікарняний онлайн для отримання виплат від Фонду.

«Попри воєнний напад і спричинені ним технічні обмеження та ризики безпеці працівників, усі наші управління продовжили роботу, щоб забезпечити людей допомогами і страховими виплатами. Ще на початку війни було повністю зруйновано приміщення нашого управління в Харківській області – ризикуючи своєю безпекою наші працівники під обстрілами забирали зі зруйнованої будівлі, де обвалені стелі, важливі документи, справи наших потерпілих на виробництві. На зараз зруйновано і пошкоджено вже 17 наших приміщень. Фахівців з відділень, які постраждали найбільше, прихистили колеги з Дніпра, Тернополя, Івано-Франківська… – для них забезпечено робочі місяця і вони продовжують працювати», – говорить Тетяна Михайленко.

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Реєстр електронних лікарняних відновив роботу

Сьогодні Електронний реєстр листків непрацездатності Пенсійного фонду України відновив свою роботу в повному обсязі. Усі е-лікарняні, за якими роботодавці не встигли оформити заяву-розрахунок через відсутність доступу до реєстру, тепер можуть бути опрацьовані та подані до Фонду соціального страхування України на оплату.

Фонд соціального страхування України є гарантом фінансової та медико-соціальної підтримки для мільйонів українських працівників, вагітних жінок, потерпілих на виробництві та їх родин. Тому попри умови воєнного стану фахівці Фонду продовжують роботу для безперервного здійснення усіх виплат.

Оперативна інформація щодо оплати лікарняних і перерахування коштів безпосередньо на рахунки роботодавців, як і раніше, оновлюється у телеграм-каналі ФССУ https://t.me/socialfund за тегами #фінансування_оперативно та #фінансування_страхувальників.

Водночас, через військову агресію рф деякі відділення Фонду вимушено призупинили прийом і виконують роботу дистанційно. Однак більшість відділень продовжують роботу, актуальний перелік і контакти відділень оновлюються за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1WOc3xhgnrqRwYaoLd3AT1m1jKsY-rLrFSGaHv9z4Gn4

Якщо ваш роботодавець наразі призупинив роботу через бойові дії і не має можливості сформувати заяву-розрахунок за лікарняним, Фонд соціального страхування України нарахує допомогу напряму на вашу банківську картку чи спеціальний рахунок. Для цього необхідно звернутись до будь-якого зручного відділення ФССУ, яке має можливість продовжувати прийом в умовах воєнного стану. Детальніше про процедуру та необхідні документи: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/981104.

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Евакуйовані працівники можуть отримати лікарняні та декретні допомоги напряму від ФССУ

Працівники, чиї роботодавці не змогли опрацювати їхній лікарняний та подати за ним заяву-розрахунок у зв’язку із бойовими діями за місцем їх розташування, можуть самостійно звернутись до Фонду соціального страхування України для отримання лікарняних і декретних допомог.

Куди звернутись працівнику?

Для цього застраховані особи мають звернутись до будь-якого зручного відділення Фонду – за місцем тимчасового перебування внаслідок евакуації, за місцем реєстрації тощо.

Перелік відділень ФССУ, які мають можливість здійснювати прийом в умовах воєнного стану та їх контакти оновлюються за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1WOc3xhgnrqRwYaoLd3AT1m1jKsY-rLrFSGaHv9z4Gn4

Напряму працівнику може бути нарахована допомога по вагітності та пологах, допомога по тимчасовій втраті працездатності та допомога на поховання. Кошти будуть перераховані на спеціально відкритий для працівника поточний рахунок або особисту банківську картку. Слідкувати за станом фінансування можна у телеграм-каналі ФССУ: https://t.me/socialfund.

Які документи необхідні?

Для призначення матеріального забезпечення застраховані особи мають мати при собі паперовий листок непрацездатності або е-лікарняний.

Також варто підготувати копії таких документів: першої-четвертої, одинадцятої-шістнадцятої сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; реєстраційного номера облікової картки платника податків. За наявності також подаються інші документи, передбачені у відповідному Порядку за посиланням нижче.

Довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи в цьому випадку не вимагається.

Нормативна база

Надання матеріального забезпечення відбувається відповідно до Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України деяким категоріям застрахованих осіб, затвердженого постановою правління ФССУ від 24.01.2017 № 8 (пункт 2.1).

Порядок: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/949426

Зверніть увагу, допомога надається безпосередньо через робочий орган виконавчої дирекції Фонду у разі, якщо роботодавцем не було подано заяву-розрахунок за вашим листком непрацездатності.

 

Пресслужба виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування України

Центральна влада

Силові структури

Місцева влада

Корисна інформація

Історія краю. Мазепа

Контакти

https://opusiptv.com/ - SEO -

istanbul avukat