Вода, поряд зі своїм  величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов і, на жаль, досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, у т.ч. інфекційних захворювань. Тому, хочемо наголосити на ризики виникнення інфекційної патології після вживання недоброякісної питної води або використання її з іншою метою. Спалахи, епідемії з провідним водним фактором передачі завжди відрізняються гострим характером з ураженням великої кількості населення за короткий проміжок часу, з блискавичним розповсюдженням на значні території. В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту, шигельозу (дизентерії), черевного тифу пов’язані з водою. На жаль, Україна продовжує бути країною з потенційною небезпекою інфікування збудниками, у т.ч. що передаються водним шляхом. Причиною такого явища є існування наступних проблем:

– для більшості населення джерелами питного водопостачання є поверхневі водойми, що несуть значне антропогенне навантаження і, як наслідок, постійно погіршується якість води у результаті забруднення органічними речовинами та збудниками інфекційних захворювань;

– відсутність надійних систем очистки та знезараження води, адекватних ступеню забрудненості, оскільки застосування хлоровмісних сполук  є неефективним, особливо щодо патогенних вірусів.

Є значний ризик мікробної контамінації (зараження) питної води у водорозподільній мережі у процесі її доставки до споживача та до місць безпосереднього вживання води. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійних ситуацій, що призводять до додаткового забруднення води.

Наступною причиною контамінації питної води є тривале її зберігання в ємностях.

Характеризуючи нинішню епідемічну ситуацію, слід зазначити, що в останні десятиліття як у світі, так і в Україні, спостерігається зниження ролі водного фактора в розповсюдженні інфекційних захворювань, але лише бактерійної природи.

Черевний тиф, до впровадження хлорування на водогонах, був винятково «водною» інфекцією. Впровадження технології знезараження питної води, підвищення санітарної культури населення сприяло за останні десятиліття різкому зниженню захворюваності не тільки на черевний тиф, але й інші бактерійні кишкові інфекції.

Нагадаємо про найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій: слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея.

З метою попередження виникнення інфекційних хвороб з водним шляхом передачі необхідно:

• уникати відпочинку в невстановлених місцях, де не проводяться заходи з підготовки до оздоровчого сезону, у тому числі систематичний лабораторний контроль якості води водоймищ;
• під час відпочинку не використовувати воду відкритих водоймищ для пиття, миття посуду, овочів, фруктів;
• не заковтувати воду під час купання;
• суворо дотримуватись правил особистої гігієни;
• після купання у відкритих водоймах, басейнах – прийняти душ;
• ретельно стежити за чистотою рук, мити їх з милом перед їжею і приготуванням страв, а також після відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;
• вживати тільки гарантовано безпечну воду і напої (бажано вживати воду і напої у фабричній розфасовці).

При будь-яких розладах шлунково-кишкового тракту необхідно звертатись до лікаря. Самолікування може призвести до найтяжчих ускладнень та наслідків для здоров’я людини. Крім того, для встановлення достовірного діагнозу необхідно пройти лабораторне обстеження на холеру та збудники інших кишкових інфекцій.

Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

З 01.01.2022 року фізичні особи-підприємці платники єдиного податку ІІ-IV групи зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО у випадку здійснення «розрахункових операцій» у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Фізичні особи-підприємці платники єдиного податку І групи з 01.01.2022 року не зобов’язані реєструвати та застосовувати РРО та/або ПРРО.

9 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Наприкінці травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Національного військового меморіального кладовища, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна.

Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.