9 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.

Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.

Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.

Цього року, поки триває війна до перемоги, ми не можемо ані знати точну кількість, ані назвати всіх поіменно, ані розповісти всі історії. Але ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою.

Наприкінці травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила рішення про створення Національного військового меморіального кладовища, на якому з почестями ховатимуть загиблих (померлих) захисників і захисниць. Це – світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Такі кладовища є в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. А за рік до цього, в липні 2021-го, на державному рівні був прийнятий військовий поховальний ритуал. Знову ж таки, щоб у момент поховання віддати належні почесті загиблому (померлому) захисникові чи захисниці, щоб всі розуміли, що ховають не пересічну людину, а того / ту, завдяки кому існує держава Україна.

Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які застосовують ПРРО, можуть використовувати операцію «сторно» лише у  випадках, передбачених Порядком № 547.

Якщо сформовано розрахунковий документ через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію (у тому числі у разі відмови покупця від проведення розрахункової операції), така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно», однак до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО, із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. Якщо операція «сторно» не може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа ПРРО, виконується реєстрація від’ємної суми шляхом роздрукування видаткового касового чека на ПРРО відповідно до Порядку № 547.

Форма та зміст видаткового чека, його обов’язкові реквізити  затверджені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами і доповненнями.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з нормами п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 ? 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дозволяється не застосовувати РРО та/або ПРРО, але з обв’язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

При цьому, для такого виду діяльності встановлений граничний розмір обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

Така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

Такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

Сільськими радами та радами ОТГ прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Чи застосовують з 01.01.2022 року РРО та/або ПРРО фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 групи при наданні інформаційних послуг та здійсненні розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що при здійсненні розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, виключно за інформаційні послуги, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.