Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами, далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні  товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (зі змінами, далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 26 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами, далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Зазначаємо, що абзацом 4 пункту 39 розділу IV Положення № 148 визначено, зокрема, що фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть. Таким чином, у випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Є такі заходи впливу на кривдників, як терміновий заборонний та обмежувальний приписи. Розповідаємо про різницю між цими приписами та як вони працюють.
 Терміновий заборонний припис виписує поліція, якщо здоров’ю чи життю постраждалої людини загрожує небезпека. Його термін дії — до 10 діб. Винесення термінового заборонного припису може допомогти пізніше отримати обмежувальний припис через суд.
 Рішення про видачу обмежувального припису ухвалює суд, якщо йому нададуть для цього достатньо підстав і доказів. Строк дії — до 6 місяців і може бути продовжений ще на 6 місяців максимум.
 Терміновий заборонний припис щодо кривдника:
 зобов’язує залишити ваше місце проживання / перебування (не застосовується щодо кривдників до 18 років);
 забороняє повертатися та перебувати у місці вашого проживання /перебування;
 забороняє контактувати з вами у будь-який спосіб.
 Обмежувальний припис щодо кривдника:
 забороняє перебувати в місці спільного проживання разом із вами (не застосовується щодо кривдників до 18 років);
 зобов’язує усунути перешкоди у користуванні майном спільної чи приватної власності;
 обмежує спілкування з постраждалою дитиною, навіть якщо дитина є лише свідком насильства;
 забороняє наближатися на визначену відстань до вашого місця проживання, навчання, роботи тощо;
 забороняє особисто і через інших розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з вами (писати, дзвонити тощо).
 Якщо кривдник порушить припис, йому загрожує кримінальна відповідальність.
Постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну правничу допомогу 
 Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контактного центру системи БПД за номером: 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Контактний центр працює в будні з 8:00 до 18:00.

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, що об’єднує всі організми, які населяють нашу планету. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливають на стан захворюваності населення.

Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води й порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Вживання недоброякісної питної води (2–2,5 л на добу однією людиною) суттєво погіршує здоров’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб. З водою можуть передаватися різноманітні інфекційні захворювання: вірусний гепатит А, ротавірусна інфекція, черевний тиф, паратифи, дизентерія та інші кишкові інфекції, а також яйця гельмінтів, збудники паразитарних захворювань. Патогенні збудники можуть потрапляти у воду з різними нечистотами та відходами, тому безпека води в епідемічному плані є однією з головних вимог.

Військова агресія росії проти України призвела до забруднення водних ресурсів, особливо в районах, де ведуться бойові дії. Це забруднення може мати довгострокові наслідки для здоров’я людей та стану екосистеми. У таких умовах відсутність своєчасного контролю та відповідного реагування може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям населення та екологічних криз. Саме тому зараз інформованість населення, органів місцевого самоврядування та підприємств водопостачання територіальними органами Держпродспоживслужби щодо поточної ситуації з якістю питної води є однією з найважливіших задач.

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» виробничий (постійний) контроль за показниками безпечності та якості питної води покладений на суб’єкт господарювання, який надає послугу з водопостачання, і на сільські, селищні, міські ради згідно зі статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Якість води, яку споживають люди, контролюють з певною періодичністю залежно від кількості абонентів та виду постачання (централізоване, нецентралізоване), відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-1010 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Вміст шкідливих речовин у воді як централізованого водопостачання, так і нецентралізованого не повинен перевищувати гранично допустимих норм, вказаних у ДСанПіН 2.2.4-171-10. Вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Параметри якості питної води поділяються на три загальні категорії:

• фізичні,
• хімічні,
• мікробіологічні.

Фізичні властивості води визначаються органолептичними показниками, такими, як смак та присмак, забарвленість, запах і каламутність питної води, що сприймаються органами чуття. Відповідно до стандартів якості питної води України кожен органолептичний показник не має перевищувати встановлену граничну цифру в балах, градусах чи нефелометричних одиницях каламутності (НОК).

Хімічні властивості включають у себе концентрації шкідливих речовин у цілому і важких металів зокрема, сліди органічних сполук, загальну мінералізацію води. Хімічні параметри стосуються ризику шкоди здоров’ю людини через накопичення в організмі важких металів та інших сполук: переважна більшість шкідливих речовин при перевищенні гранично допустимих концентрацій негативно впливає на життя та здоров’я людини.

Мікробіологічні показники епідемічної безпеки стосуються коліформних бактерій, кишкової палички, а також конкретних видів патогенних бактерій (таких, як холерний вібріон), вірусів (гепатиту А) і найпростіших паразитів, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних хвороб у людини.

Відповідно до визначеного вмісту шкідливих речовин у воді потрібно усувати їх наявність шляхом встановлення фільтрів на джерела водопостачання. Це дає змогу споживачеві отримати воду хорошої якості й безпечну для здоров’я.

Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.

Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм.

Єдиним способом оцінки якості та безпечності питної води є проведення лабораторних досліджень атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичні властивості води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але при цьому можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими в якості питної води, яку ви споживаєте.

Богодухівське районне управління

ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області