Яким чином буде визначатись кількість порушень у сфері використання РРО та/або ПРРО, а саме: за кількістю фактично проведених перевірок або за кількістю фактично встановлених порушень під час однієї перевірки?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Як оформити повернення готівки за товар, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (зі змінами, далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 547 якщо сума коштів, виданих при поверненні  товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (зі змінами, далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або програмним РРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 26 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами, далі – Положення № 148).

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення».

Зазначаємо, що абзацом 4 пункту 39 розділу IV Положення № 148 визначено, зокрема, що фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть. Таким чином, у випадку, коли у скриньці РРО, який використовується фізичною особою – підприємцем, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Вторинний тютюновий дим – невидимий вбивця

За даними ВООЗ тютюнова епідемія є однією з найбільш серйозних небезпек для здоров’я людини, що виникали в світі. Щорічно від неї гине більше 8 мільйонів чоловік. Понад 7 мільйонів випадків смерті відбуваються серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 1,2 мільйона – серед людей, які не палять, але піддаються впливу вторинного тютюнового диму. Значна поширеність куріння серед дорослого населення передбачає майже неминучий вплив вторинного тютюнового диму (ВТД) на дітей і дорослих, які не курять.

Вторинний тютюновий дим – це дим, яким сповнене повітря в ресторанах, офісних приміщеннях або інших закритих приміщеннях, де люди споживають такі тютюнові вироби, як цигарки і кальянний тютюн. У тютюновому димі міститься понад 7000 хімічних речовин, з яких щонайменше 250 завдають шкоди здоров’ю, а не менше 69 – є відомими канцерогенами. Навіть якщо провітрити накурене приміщення, ці небезпечні сполуки нікуди не зникають.

Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує! У дорослих вторинний тютюновий дим викликає серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.

Для маленьких дітей головним джерелом тютюнового диму є батьки і інші члени сім’ї, які палять. Материнське куріння зазвичай є найбільшим джерелом тютюнового диму через кумуляцію його впливу впродовж вагітності і тісну близькість з матір’ю впродовж раннього періоду життя.

Материнське куріння впродовж вагітності є головною причиною синдрому раптової смерті немовлят (“смерть у колисці, а також інших порушень здоров’я, зокрема низької ваги при народженні та порушеної функції легенів (причиною бронхіту, пневмонії, кашлю і хрипів, нападів астми), інфекцій середнього вуха, і, можливо, серцево-судинних і неврологічних ускладнень.

Оскільки діти менші на зріст і дихають частіше, ніж дорослі, за такий же проміжок часу вони вдихають більше шкідливих речовин на кілограм маси тіла, ніж дорослі.

Саме тому все більше країн приймають закони про заборону куріння в громадських місцях і приміщеннях. Це дієвий захід, який захищає здоров’я людей, які не палять, заразом він не шкодить економічної діяльності та сприяє відмові курців від куріння.

 Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області нагадує, що в Україні діє Закон  України № 1978-IX від 16 грудня 2021  року “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо, а саме:

  • заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є із

сигаретами та електронними сигаретами (зокрема, школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;

  • запровадження медичних попереджень на пачках електронних

сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки;

  • заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами(фруктів, ягід чи

солодощів) – наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння;

  • заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів,

електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Нагадуємо, що з 11 липня 2022 року Законом були запроваджені додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання: пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; трав’яних виробів для куріння; предметів, пов’язаних із їх вживанням; тютюнових виробів; кальянів; електронних сигарет та  розширено перелік місць, де заборонено куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, а саме:

1) у ліфтах і таксофонах;

2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;

4) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

5) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

6) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

7) у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;

8) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

9) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

10) у приміщеннях гуртожитків;

11) на дитячих майданчиках;

12) у місцях загального користування житлових будинків;

13) у підземних переходах;

14) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;

15) на вокзалах та станціях;

16) на зупинках громадського транспорту.

Також забороняється  відводити місця для куріння у приміщеннях підприємств та установ усіх форм власності.

Необхідно, щоб кожна людина могла дихати повітрям, вільним від тютюнового диму. Активізувати зусилля по боротьбі проти тютюну можуть звичайні  люди, які можуть зобов’язатись ніколи не вживати тютюнові вироби. Ті, хто вже вживає тютюн, може відмовитися від цієї звички або звернутися за відповідною допомогою, що також збереже їх здоров’я, а також захистить людей, що піддаються пасивному курінню, перш за все дітей, інших членів сім’ї та друзів.

Будьте здорові та бережіть своє життя та  життя ваших рідних!

 

Богодухівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

Чи може підприємство торгівлі прийняти готівкові кошти від ФО за передані їй корпоративні права без застосування РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Так, пунктом 14.1.90 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи зазначене, та оскільки купівлі-продаж корпоративних прав або часток у статутному капіталі оформлюється договором купівлі-продажу, на підставі якого відбувається перехід правомочностей, що належать особі, тому в цьому випадку зазначена операція не пов’язана з продажем товарів (наданням послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розумінні Закону № 265, тому РРО/ПРРО може не застосовуватися.

Розрахунок може бути проведений через касу суб’єкта господарювання з дотриманням граничних сум розрахунків, передбачених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, на підставі рішення засновників. Водночас, таку банківську операцію можна провести через банківську установу: або із переказом коштів із рахунка фізичної особи на рахунок суб’єкта господарювання, або із внесенням готівки на рахунок цього суб’єкта через касу банку.

Чи буде застосовуватись відповідальність до СГ, який створив електронний фіскальний чек із застосуванням ПРРО, але на вимогу покупця не надав його в паперовому вигляді та не надіслав електронного розрахункового документа, оскільки у покупця відсутні засоби телекомунікаційного зв’язку?

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Крім того, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що особа, яка отримує товар або послугу, отримала фіскальний чек надісланий на наданий такою особою абонентський номер та/або адресу електронної пошти повідомлення із вимогою зворотного інформування.

Форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими пунктом 1 статті 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек та надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу.

У разі невиконання цієї вимоги (фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу у зручний для нього спосіб) передбачена відповідальність згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265.

Центральна влада

Силові структури

Місцева влада

Корисна інформація

Історія краю. Мазепа

Контакти

https://opusiptv.com/ - SEO -

istanbul avukat

-

loodgieter rotterdam