Порушення та захист прав споживачів

Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та (або) висловлене ним волевиявлення;

при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

будь-яким чином обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

ціну продукції визначено неналежним чином;

документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Захист прав споживачів здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 і ч.3 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів»;

виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання);

реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця;

створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування;

невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів;

реалізацію товару, строк придатності якого минув;

порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги – у розмірі 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів;

обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»