ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСТИМЕ СПОЖИВАЧ ПРИ НЕСПЛАТІ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Погодьтесь, вода в крані впродовж доби, можливість приготувати їжу на газу , світло , електрика , теплі батареї взимку − це все так увійшло в наше життя, що без цих послуг ми вже не уявляємо наш побут. Кожен українець − споживач житлово-комунальних послуг. Тож, отримуючи ці послуги, ми маємо не забувати і про обов’язок вчасно за них сплачувати.

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач цих послуг може почати нараховувати пеню.

Згідно із законодавством, у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином

Варто брати до уваги і період дії карантину. В цей час діють певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час дії карантину ніхто не має права. На сьогодні дія карантину продовжена до 31 серпня 2021 року.

Водночас представники газової служби іноді діють як колектори, чинячи психологічний тиск на споживачів і вимагаючи погасити поточні платежі виключно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Порада: Читайте уважно умови договорів про постачання житлово-комунальних послуг, особливо на відповідність нормам законодавства.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за Договором здійснюється побутовим споживачем до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунку Оператора газорозподільних мереж. Тож сплачувати потрібно до 20 числа, і якщо оплата не пройде ще впродовж 10 днів, то тільки в такому випадку постачальник має право почати процедуру припинення (обмеження) газопостачання, завчасно попередивши про це боржника.

З боргами – без субсидії

У субсидії відмовляють, якщо управлінням соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії.

Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів громадян (а це − грн.), втрачають право на отримання субсидії.

У разі наявності боргу підприємство-надавач послуг має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості та стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання і 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою , ніж якщо вчасно сплачувати платежі.

Багато розмов на сьогодні ведеться про те, що у разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, особу можуть позбавити її житла.

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання законної сили відповідним рішенням суду або судовим наказом здійснює державний або приватний виконавець згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнення заборгованості відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Якщо коштів та цінностей немає, то лише тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.

У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає більше ніж 20 мінімальних заробітних плат (станом на 01.07.2021 − 120 000 грн.), державний (приватний) виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт і в подальшому його реалізувати.